ПОГЛЯД НА НАСИЛЬСТВО У ЕКО-ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.1(41).316163Ключові слова:
насилля, агресія, ідентифікація, соціальний простір, право, модель, громада, індивідАнотація
Будь-яка істота, здатна поставити перед собою питання про власну природу (така, яка потребує самопізнання, або така, яка шукає підтвердження внутрішнього переконання), змушена шукати вирішення цього питання у своєму ставленні до зовнішніх предметів. Сукупність зовнішніх об’єктів, взяту у тому відносинах одне одному, можна позначити як простір (матеріальний, соціальний, символічний). Формою самоствердження у разі виявляється оволодіння цим зовнішнім простором.
Первинною, тобто примітивною, прямою та грубою формою такого оволодіння простором є захоплення, яке передбачає насильство. Таким чином, пробудження самосвідомості та потреба в ідентифікації потребує агресивних дій по відношенню до зовнішнього світу. Насильство веде до порушення існуючого еко-простору та здійснює його реорганізацію, і за рахунок цього одночасно затверджує статус того, хто його здійснює. Як правило, воно веде до створення центрованої системи, яка постійно потребує вживання сили для її підтримки. Такий погляд дозволяє визначити, які існують форми пізнання чи утвердження суб'єктом своєї сутності, а також визначити функціонування насильства та альтернативи йому.
Посилання
Nitsshe, F. (2004) Narodzhennya trahediyi [The Birth of the Tragedy], in: Nitsshe F. Povne zibrannya tvoriv, Vol. 1. Lviv, Astrolyabiya, pp. 11–128. [in Ukrainian].
Shevtsov, S. (2022) Paradoks nasylstva [Paradox of violence], in: Dóxa / Doksa. Zbirnyk naukovykh prats z flosofiyi ta flolohiyi. Iss. 2(38): Skovorodiana: Mandry flosofuvannia – 2, pp. 53–75. [in Ukrainian].
Arendt, H. (1969) On Violence. New York: Harcourt Brace Jovanovich.
Baskin, B. (November 16, 2018). Implicit Bias in the Courtroom (Speech). 2018 Afternoon Plenary Speakers. Contra Costa County, California, Contra Costa County Bar Association. Archived from the original on November 30, 2018. Retrieved November 29, 2018, from https://web.archive.org/web/20181130030416/http://www.cccba.org/attorney/mcle/seminar-materials/2018/PlenarySession.pdf
Benjamin, W. (1999 [1921]) Zur Kritik der Gewalt, in: Benjamin W. Gesammelte Schriften, Vol. II.1, herausgegeben von R. Tiedemann e H. Schweppenhäuser, Suhrkamp, Frankfurt a. M., pp. 179–204.
Butler, J. (2020) The force of nonviolence: an ethico-political bind. Brooklyn, Verso Books.
Farrington, D. P. (2007) Origins of Violent Behavior Over the Life Span, in: D. J. Flannery, A. T. Vazsonyi, I. D. Waldman (Eds.), The Cambridge Handbook of Violent Behavior and Aggression. Cambridge University Press, рp. 6–48.
Gewirtz, P. (1996). “On ‘I Know It When I See It’”, in: Yale Law Journal, 105(4), pp. 1023–1047.
Girard, R. (1972) La Violence et le Sacré. Paris, Grasset.
Goldberg, W. (2010) Two Nations, One Web: Comparative Legal Approaches to Pornographic Obscenity by The United States and The United Kingdom, in: Boston University Law Review, 90, pp. 2121–2148. Retrieved November 29, 2018, from https://www.bu.edu/law/journals-archive/bulr/documents/goldberg_000.pdf
Kalven, H. Jr. (1988) A Worthy Tradition: Freedom of Speech in America. New York, Harper & Row.
Kant, I. (1977 [1785]) Grundlegung zur Metaphysik der Sitten, in: Kant I. Werke in zwölf Bänden. Band 7, Frankfurt am Main. pp. 11–102.
Krug, E.G., Dahlberg, L. L., Mercy, J., Zwi, A. B., & Lozano, R. (2002) World report on violence and health. Geneva, World Health Organization. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/42495/9241545615eng.pdf
Moyer, K. E. (1976) The Psychobiology of Aggression. New York, Harper & Row.
Muller, J.-M. (2002) Non-Violence in Education. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000127218
Posner, R. A. (1988) Law and Literature: A Misunderstood Relation. Harvard University Press.
Schopenhauer, A. (1977 [1819]) Die Welt als Wille und Vorstellung, in: Schopenhauer A. Zürcher Ausgabe. Werke in zehn Bänden. Zürich: Diogenes, 1977, Band 1.
Shevtsov, S. P. (2022) On the Ontology of Violence, in: Eidos. A Journal for Philosophy of Culture, Vol. 6, no. 4, pp. 48–62.
Sorel, G. (1972 [1908]) Réflexions sur la Violence. Paris, Éditions Marcel Rivière et Cie. https://cras31.info/IMG/pdf/sorel_reflexions_violence.pdf
The Cambridge Handbook of Violent Behavior and Aggression. (2007, 2018) Еd. by D. J. Flannery, A. T. Vazsonyi, I. D. Waldman. Cambridge University Press, 817 p.; 2nd еd. by A. T. Vazsonyi, D. J. Flannery, M. DeLisi. Cambridge University Press.
Tolan, P. H. (2007) Understanding Violence, in:. The Cambridge Handbook of Violent Behavior and Aggression. Еd. by D. J. Flannery, A. T. Vazsonyi, I. D. Waldman. Cambridge University Press, рp. 5–18.
Volavka, J. (2002) Neurobiology of Violence. 2nd edition. American Psychiatric Publishing, Inc.
Weil, S. (1953) L’Iliade ou le poème de la force, in: Weil, S. La Source Grecque. Paris, Gallimard.
World Health Organization. Global Consultation on Violence and Health. Violence: A public health priority (1996) (Document WHO/EHA/SPI.POA.2). Geneva, World Health Organization.
World report on violence and health (2002) Edited by Etienne G. Krug, Linda L. Dahlberg, James A. Mercy, Anthony B. Zwi and Rafael Lozano. Geneva, World Health Organization. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/42495/9241545615eng.pdf?sequence=1
Žižek, S. (2008) Violence: Six sideways Reflections. New York, Picador.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
