ДІАЛЕКТИЧНА ТЕОЛОГІЯ КАРЛА БАРТА: ТРАНСЦЕНДЕНТНЕ І ІМАНЕНТНЕ

Автор(и)

  • Наталя Бевзюк Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра філософії, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.1(41).316166

Ключові слова:

Карл Барт, трансцендентне, іманентне, діалектика божественного і людського, керигма, екзистенція, буття

Анотація

Трансцендентність – це філософська і теологічна концепція кінцевого, яка відділена онтологічним розривом (diastasis) від того, що вона звільнює від себе і приводить у буття. Зазвичай цей термін використовують як різницю між надприроднім і особистим буттям. Те, що є трансцендентним, не може бути під чимось контролем, тобто трансцендентність не дозволяє навіть визначити себе. Протилежністю трансцендентності є концепція іманентності. Іманентність описує ситуацію, яка розглядається як та, що знаходиться в межах можливого досвіду і знання. Трансцендентність – це той «потойбічний» принцип, який, завдяки людині, виходить за межі своєї природи. Це називається трансцендуючим актом. Не існує повністю трансцендентного або іманентного. У статті проводиться аналіз онтологічних засад взаємодії трансцендентного і іманентного в теології Карла Барта як необхідної умови формування віруючої особистості. Людина розглядається як місце зустрічі трансцендентного і іманентного, як система об’єктивного духу, яка безпосередньо пов’язана з актуальною необхідністю людської самості, вираженої в епістемологічній системі рефлексуючої особистості. Трансцендентне розглядається як акт віри, який впливає на духовний світ людини.

Посилання

Kant, I. (2000) Krytyka chystoho rоzumu [Critic of Pure Reason], per. s nеm. i prim. I. Burkovskogo, Kyiv, Yunivers, 504 p. [in Ukrainian].

Barth, K. (2004) Church Dogmatics, vol. I/1. The Doctrine of the Word of God, p. I. 2d ed., ed. by Thomas F. Torrance and G. W. Bromiley, transl. by G. W. Bromiley, Edinburgh, T&T Clark, 323 p.

Barth, K. (2010) Church Dogmatics, Vol. 2, prt. 2. The Doctrine of God, Edinburg, T&T Clark International, 806 р.

Barth, K. (1962) Rudolf Bultmann – an attempt to understand him. Kerygma and myth. A Theological Debate, vol. II, London, 27 p. https://postbarthian.com/wp-content/uploads/2015/12/Karl-Barth-Rudolf-Bultmann-An-Attempt-to-Understand-Him-fr-Kergyma-And-Myth-II.pdf

Chalamet, C. (2004) Dialectical Theologians: Wilhelm Hermann, Karl Barth and Rudolf Bultmann, Zürich, Theologischer Verlag Zürich, 327 р.

Heidegger, M. (2002) Sein und Zeit, Tübingen, Max Niemeyer Verlag, 450 р.

Karl Barth’s Dialectical Theology: A Justified Attack on Liberal Protestantism (2006). http://meaningless-meaningless.blogspot.com/2006/03/karl-barths-dialectical-theology.htm

Mangina, J. L. (2004) Karl Barth: Theologian of Christian Witness, Westminster, John Knox Press, 224 р.

McKenny, G. (2010) The Analogy of Grace: Karl Barth’s Moral Theology, New York, Oxford University Press, 310 р.

Tillich, P. (1967) Systematic theology, Chicago, The University of Chicago Press, 475 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-27

Номер

Розділ

РЕЛІГІЙНА ТВОРЧІСТЬ: ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ