ЗВ’ЯЗОК ПОНЯТЬ ІСТОРІЇ І ЧАСУ В АВРЕЛІЯ АВҐУСТИНА ТА МАРТІНА ГАЙДЕҐЕРА: СУЧАСНИЙ ДОСЛІДНИЦЬКИЙ КОНТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.1(41).316167Ключові слова:
авґустинознавство, гайдеґерознавство, філософія історії, філософія часуАнотація
Мета статті – окреслити сучасний дослідницький консенсус щодо загального зв’язку між філософіями Аврелія Авґустина та Мартіна Гайдеґера в контексті філософії історії та філософії часу. Для цього порівняння були використані тексти «Авґустинові елементи у філософській антропології Гайдеґера: дослідження раннього лекційного курсу про Авґустина» Чеда Енгелланда та «Гайдеґерові Сповіді: сліди Святого Авґустина у «Бутті і часі» й поза ним» Раяна Койна. Для детальнішого з’ясування окремих сюжетів проаналізовано тексти інших авторів, які поділяють загальні інтерпретаційні підходи Енгелланда та Койна, а також низку енциклопедично-довідкових матеріалів, насамперед кембриджський збірник Гайдеґерової термінології «Heidegger Lexicon». Насамкінець у статті окреслено зміст сучасного наукового консенсусу щодо співвідношення Авґустинового та Гайдеґерового тлумачень історичності й темпоральності у таких аспектах 1) дослідники текстуально підтверджують генетичне походження певних понять і сюжетів філософії Гайдеґера від прочитання ним «Сповіді» Августина; 2) дослідники акцентують увагу на критичному ставленні Гайдеґера до тексту «Сповіді», що зрештою вплинуло на його реінтерпретацію цієї філософії.
Посилання
Augustin, S. (1999) Spovid [Confessions] (per. z latyny Y. Mushak), Kyiv, Osnovy, 318 p. [in Ukrainian].
Ajvazi, I. (2021) Heidegger’s Being and Time. https://philpapers.org/rec/AJVHBA
Ashcroft, R. (2022) What is Time? St Augustine on Temporality and Consciousness. https://www.thecollector.com/what-is-time-st-augustine/
Coyne, R. (2015) Heidegger’s Confessions: The Remains of Saint Augustine in Being and Time and Beyond, Chicago, University of Chicago Press, 312 p.
Des hl. Augustinus. Betrachtung über die Zeit: Confessiones lib. XI. Fiand Collection, Loyola University of Chicago, Archives and Special Collections. Martin Heidegger Collection, ca. 1918–1976. Box 1, Folder 1, Document 2, pp. 1–13. (in text – Fiand).
Engelland, C. (2004) Augustinian Elements in Heidegger’s Philosophical Anthropology: A Study of the Early Lecture Course on Augustine, in: Proceedings of the American Catholic Philosophical Association, (78), pp. 263–275.
Heidegger, M. (1995) Der Begriff der Zeit, Frankfurt am Main, Vittorio Klostermann, 134 p.
Heidegger, M. (1998) Pathmarks (W. McNeil, Ed. & Trans.), Cambridge University Press, 400 p.
Heidegger, M. (1979) Prolegomena zur Geschichte des Zeitbegriffs, Frankfurt am Main, V. Klostermann, 447 p.
Heidegger, M. (1993) Sein und Zeit, Tübingen, Max Niemeyer Verlag, 445 p.
Hermann, F.-W. (1992) Augustinus und die phänomenologische Frage nach der Zeit, Frankfurt am Main, Klostermann, 213 p.
Kosky, J. L. (2017) Ryan Coyne: Heidegger’s Confessions: The remains of Saint Augustine in Being and Time and beyond, in: Continental Philosophy Review, (50), pp. 395–401.
Wrathall, M. A. (Ed.) (2021) The Cambridge Heidegger lexicon, Cambridge, Cambridge University Press, 867 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).