«ЕКСПЕРИМЕНТ ЧИСТОГО РОЗУМУ» ІММАНУЇЛА КАНТА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.2(42).333053Ключові слова:
евристика, експеримент чистого розуму, логіка, математика, розумовий експеримент, фізика, філософія наукиАнотація
Стаття присвячена розкриттю специфіки поняття «експеримент чистого розуму», запропонованого Іммануїлом Кантом у передмові до другого видання книжки «Критика чистого розуму». Кант розглядав експеримент чистого розуму як синтетичний метод метафізики, такий, що можна розглядати як науковий метод, якщо вважати метафізику справжньою наукою спекулятивного розуму. Цей метод передбачає висунення припущення, яке може привести до революції в метафізиці та зробити метафізику справжньою наукою, через яку розум зможе пізнавати світ, подібно до математики чи фізики (природознавства). Суттю експерименту чистого розуму є розрізнювання між речами як явищами, тобто предметами досвіду та розсудку, та речами в собі, які, попри те, що є непізнаваними, дають підґрунтя для принципу безумовного, що гармонізує частини людського пізнання.
Посилання
Helms, E. (2018) Kierkegaard on Variation and Thought Experiment. Kierkegaard Studies Yearbook, 23(1), pp. 33–54. https://doi.org/10.1515/kierke-2018-0003
Helms, E. (2022) Ørsted, Mach, and the history of ‘thought experiment’, British Journal for the History of Philosophy, 30, pp. 837–858. https://doi.org/10.1080/09608788.2022.2033693
Kant, I. (1967) Kritik der reinen Vernunft. Hamburg, Verlag von Felix Meiner. 778 p.
Kant, I. (1996) Critique of Pure Reason: Unified Edition (with all variants from 1781 and 1787 editions). Translated by W. S. Pluhar. Indianapolis; Cambridge: Hackett Publishing Company, Inc. 1096 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).