ПРИРОДА ІДЕЇ ПОРЯДКУ

Автор(и)

  • Ілля Москвін Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.2(42).333065

Ключові слова:

ідея порядку, антична філософія, хаос, онтологія, метафізика, гносеологія, мова, логіка, причинність

Анотація

У статті здійснюється огляд ідеї порядку і його природи як засадничого принципу організації буття. Автор обґрунтовує позицію, згідно з якою порядок не є похідною мислення чи мови, а виступає іманентною природою дійсності, що передує будь-якому пізнанню й існуванню та формує саме буття. Розглядаються різні способи розуміння потенційної природи порядку – онтологічний, гносеологічний, лінгвістичний та релігійний – з метою оглянути можливі простори для визначення природи порядку. У дослідженні припускається, що порядок та його природа не просто атрибут дійсності, а й передумова її актуалізації. Дійсність і людина обмежені даним порядком. Відповідно до цього, позначається, що природа порядку має універсальні категорії, які конституюють будь-яку дійсність і буття. Однак, оскільки ця природа за межами допустимих позначень, пізнати її можливо лише за умови зміни способу дослідження. А саме – необхідно відійти від логіки як основного методу викриття та відтворення «схованого» порядку, адже вона обумовлена самим же порядком.

Посилання

Baumeister, A. (2000) Ontolohiia ta analityka chystoho rozsudku [Ontology and analytics of pure reason], Mahisterium. Istoryko-Filosofski Studii, (3), pp. 27–37. [in Ukrainian].

Kovalev, S. N. (2010) Dialektyka svobody i neobkhidimosti v filosofii Heraklita [Dialectics of freedom and necessity in the philosophy of Heraclitus], Nauka. Relihiia. Suspilstvo, (3), pp. 192–199. [in Ukrainian].

Melnychuk, O. D., Zubilevych, M. I. and Finchuk, H. V. (2020) Rol movy v piznanni svitu: semantyko-filosofskyi pidkhid [The role of language in the cognition of the world: a semantic-philosophical approach], Vcheni Zapysky Tavriiskoho Universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni Komunikatsii, (70(1/3)), p. 41–45. [in Ukrainian].

Melkov, Yu. O. (2014) Stanovlennia liudyny yak subiekta piznannia za doby klasychnoi nauky [Becoming of the human as a subject of knowledge in the age of classical science], Filosofski Problemy Humanitarnykh Nauk, (24), pp. 38–43. [in Ukrainian].

Muliar, V. I. (2014) Harmoniia: kontseptualna model Heraklita [Harmony: conceptual model of Heraclitus], Labirynty Realnosti: zbirnyk naukovykh prats, pp. 72–74. [in Ukrainian].

Poriadok [Order] (n.d.) Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great Explanatory Dictionary of the Modern Ukrainian Language]. Available at: https://1531.slovaronline.com/129196-порядок [in Ukrainian].

Shynkaruk, V. I. (ed.) (2002) Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical Encyclopedic Dictionary]. Kyiv: Abrys. 741 p. [in Ukrainian].

Colman, A. M. (2015) A Dictionary of Psychology. 4th ed. Oxford: Oxford University Press. 896 p.

Comte-Sponville, A. (2013) Dictionnaire philosophique. 4th ed. Nürnberg: PUF. 1108 p.

Diels, H. and Kranz, W. (1903) Die Fragmente der Vorsokratiker. Berlin: Weidmann. 504 p.

Diggle, J. (ed.) (2021) The Cambridge Greek Lexicon. Cambridge: Cambridge University Press. 1480 p.

Hegel, G. (1812) Wissenschaft der Logik. Nürnberg: Johann Leonhard Schrag. 1144 p.

Heidegger, M. (1967) Sein und Zeit. 11th ed. Tübingen: Gutmann & Co., Heilbronn. 437 p.

Hume, D. (2007) An Enquiry Concerning Human Understanding. Oxford: Oxford University Press. 305 p.

Kant, I. (1781) Kritik der reinen Vernunft. Riga: Johann Friedrich Hartknoch. 856 p.

Kuntz, P. G. (ed.) (1968) The Concept of Order. Seattle: University of Washington Press. 520 p.

Lorand, R. (2000) Aesthetic Order: A Philosophy of Order, Beauty and Art. London: Routledge. 296 p.

Preston, C. (2025) Varna, in Encyclopedia Britannica. Available at: https://www.britannica.com/topic/varna-Hinduism (Accessed: 05.10.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-20

Як цитувати

Москвін, І. (2024). ПРИРОДА ІДЕЇ ПОРЯДКУ. Докса, (2(42), 165–175. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.2(42).333065

Номер

№ 2(42) (2024): Кантіана: критика та доля філософування

Розділ

ФІЛОСОФСЬКІ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ШТУДІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).