ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА ЯК ПОЧАТКОВА ФОРМА НАУКОВОГО ЗНАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2025.1(43).346327Ключові слова:
давньогрецька лірика, філософія, наукове знання, поетичне слово, індивідуальність, перформативність, когнітивна функція, архаїчна доба, протонаука, онтологіяАнотація
У статті розглянуто давньогрецьку лірику як особливий спосіб пізнання світу, що постає в архаїчну добу на межі між поезією та філософією. Традиційна інтерпретація (Б. Снелль, Е. Френкель) бачить у ліриці народження індивідуальності й вияв суб’єктивного «я». Сучасні дослідження (А. Джентільї, Е. Курке) наголошують на її перформативному й суспільному вимірі, де поетичне висловлювання впорядковує соціальні відносини та ритуальні практики. У роботі пропонується поєднання цих двох підходів: ліричне «я» не є приватним самовираженням, а виконує когнітивну функцію, стаючи інструментом відкриття універсальних структур світу. Лірика постає не як «дзеркало почуттів», а як первісна форма наукового знання, що моделює відношення між людиною, громадою й космосом. Особливу увагу приділено аналізу поетичного слова як онтологічної події, котра має силу творити реальність, подібно до формули чи теореми у науковому дискурсі. Таким чином, грецька лірика розглядається як протонаука, що підготувала ґрунт для філософії й стала одним з перших способів осмислення світу в його цілісності.
Посилання
Barbantani, S. (1993) ‘I poeti lirici del canone alessandrino nell’epigrammatistica’, Aevum Antiquum, 6, pp. 5–97.
Barthes, R. (1957) Mythologies. Paris: Seuil. 267 p.
Behrens, I. (1940) ‘Die Lehre von der Einteilung der Dichtkunst vornehmlich vom 16 bis 19 Jahrhundert’, in Studien zur Geschichte der poetischen Gattungen. Halle-Saale: Max Niemeyer Verlag. 252 p.
Baudrillard, J. (1976) L’échange symbolique et la mort. Paris: Gallimard. 347 p.
Bowra, C. M. ([1933] 1945) ‘Early elegiac and lyric poetry’, in Bowra, C. M. Ancient Greek Literature. London, New York, Toronto: Oxford University Press, pp. 48–75.
Bowra, C. M. ([1957] 1961) The Greek experience. 2nd ed. London: Weidenfeld and Nicolson. 211 p.
Bowra, C. M. (1961) Greek lyric poetry from Alcman to Simonides. Oxford: The Clarendon Press. 444 р.
Bremmer, J. N. (1994) Greeк religion. Oxford University Press. 111 p.
Budelmann, F. (2009) ‘Introducing Greek lyric’, in Budelmann, F. (ed.) The Cambridge companion to Greek lyric. New York: Cambridge University Press, pp. 1–18.
Burkert, W. (1977) Griechische Religion der archaischen und klassischen Epoche. Stuttgart, Berlin, Köln, Mainz: Kohlhammer. 508 p.
Culler, J. (1975) Structuralist poetics: structuralism, linguistics, and the study of literature. Ithaca: Cornell University Press. 320 p.
Dover, K. J. (1964) ‘The poetry of Archilochos’, in Entretiens sur l’antiquite classique. Vol. 10: Archiloque. Genève: Fondation Hardt, pр. 181–212.
Finnegan, R. (1977) Oral poetry: its nature, significance, and social context. Cambridge: Cambridge University Press. 299 p.
Foucault, M. (1986) The use of pleasure. The history of sexuality, Vol. 2. Translated by R. Hurley. New York: Pantheon. 294 p.
Fränkel, H. ([1962] 1973) Early Greek poetry and philosophy. A history of Greek epic, lyric, and prose to the middle of the fifth century. New York, London: A Helen and Kurt Wolf Book. 555 p.
Frye, N. (1971) Anatomy of criticism. Princeton: Princeton University Press. 383 p.
Gadamer, H.-G. ([1977] 1993) ‘Philosophie und Poesie’, in Gadamer, H.-G. Gesammelte Werke. Band 8: Ästhetik und Poetik I. Kunst als Aussage. Tübingen: Mohr Siebeck, pp. 232–240.
Gallo, I. (1974) ‘L’epigramma biografico sui nove lirici greci e il “canone” alessandrino’, Quaderni Urbinati di Cultura Classica, (17), pp. 91–112.
Gentili, B. ([1984] 1995) Poesia e pubblico nella Grecia antica Da Omero al V secolo. Roma-Bari: Editori Laterza. 428 p.
Gomperz, Th. (1896) Griechische Denker: eine Geschichte der antiken Philosophie, Bd. I. Leipzig. 472 p.
Havelock, E. A. (1963) Preface to Plato. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. 328 p.
Heidegger, M. ([1937] 1981) ‘Hölderlin und das Wesen der Dichtung’, in Heidegger M. Gesamtausgabe, 1. Abteilung: Veröffentlichtе Schriften 1910-1976. Band 4: Erläuterungen zu Hölderlins Dichtung. Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, pp. 33–48.
Herington, J. (1985) Early tragedy and the Greek poetic tradition. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press. 292 p.
Jaeger, W. ([1933] 1973) Paideia: die Formung des griechischen Menschen, Ungekürzter ρhotomechanischer Nachdruck in einem Band. Berlin, New York: Walter de Gruyter. 1398 p.
Jean Paul ([1804] 1923). Vorschule der Ästhetik. Leipzig: Felix Meiner Verlag. 526 p.
Kirkwood, G. M. (1974) ‘Early Greek monody: the history of a poetic type, in Cornell Studies in Classical Philology, Vol. 37. Ithaca and London: Cornell University Press. 299 p.
Kurke, L. (2000) ‘The strangeness of ‘song culture’: Archaic Greek poetry’, in Taplin, O. (ed.) Literature in the Greek and Roman worlds: a new perspective. Oxford: Oxford University Press, pp. 58–87.
Kurke, L. (2007) ‘Archaic Greek poetry’, in Shapiro, H. A. (ed.) The Cambridge Companion to Archaic Greece. New York: Cambridge University Press, pp. 141–168.
Lord, A. B. (1960) The Singer of tales. Cambridge: Harvard University Press. 350 p.
Lord, A. B. (1991) Epic singers and oral tradition. Ithaca: Cornell University Press. 262 p.
Lukács, G. (1973) The theory of the novel: a historico-philosophical essay on the forms of great epic literature. Translated by A. Bostock. Cambridge, Mass.: The Merlin Press. 160 p.
Miller, P. A. (1994) Lyric texts and lyric consciousness: the birth of a genre from Archaic Greece to Augustan Rome. London and New York: Routledge. 240 p.
Nagy, G. (1990) Greek mythology and poetics. Ithaca: Cornell University Press. 363 p.
Page, D. (1955) Sappho and Alcaeus. An introduction to the study of ancient lesbian poetry. Oxford: Clarendon Press.
Parry, M. and Parry, A. (ed.). (1971) ‘The making of Homeric verse’, in The collected papers of Milman Parry. Oxford: Clarendon Press. 483 p.
Pfeiffer, R. (1968) History of classical scholarship from the beginnings to the end of the Hellenistic Age. Oxford: Clarendon Press. 334 p.
Rose, P. W. (1992) Sons of the Gods, children of the Earth: ideology and literary form in Ancient Greece. Ithaca: Cornell University Press. 412 p.
von Schelling, F. W. J. ([1803–1805] 1859) ‘Philosophie der Kunst’, in von Schelling, F. W. J. Sämtliche Werke, Abt. 1, Bd. 5. Stuttgart, pp. 353–736.
Schelling, F. E. (1913) The English lyric. Boston: Houghton Mifflin. 335 p.
Snell, B. ([1946] 2009) Die Entdeckung des Geistes Studien zur Entstehung des europäischen Denkens bei den Griechen. 9th edn. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. 334 p.
Steffen, G. (1876) De canone qui dicitur Aristophanis et Aristarchi. Lipsiae. 58 p.
von Albrecht, M. (1994) Geschichte der römischen Literatur: von Andronicus bis Boethius, Bd. 1. München, New Providence, London, Paris: K. G. Saur. 704 p.
von Wilamowitz-Moellendorff, U. (1900) Die Textgeschichte der griechischen Lyriker. Berlin. 121 p.
von Wilamowitz-Moellendorff, U. (1913) Sappho und Simonides. Untersuchungen über Griechische Lyriker. Berlin: Weidmannsche Buchhandlung. 330 p.
Zeller, Е. (1869) Die Philosophie der Griechen in ihrer Geschichtlichen Entwicklung, Prt. 1, 3rd edn. Leipzig: Fues’s Verlag (R. Reisland). 954 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
