САКРАЛЬНІ ТЕКСТИ ЯК ДЖЕРЕЛО БУДДИСТСЬКОЇ ЗОБРАЖАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ: КИТАЙСЬКИЙ ІКОНОМЕТРИЧНИЙ КОРПУС

Автор(и)

  • Крістіна Золотарьова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, кафедра культурології, Україна https://orcid.org/0000-0001-5680-1809

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2025.1(43).346328

Ключові слова:

китайська іконометрія, буддійська скульптура, Tuoluoni ji jing (陀羅尼集經), Tanfa yize (壇法儀則), Zaoxiang liangdu jing (造像量度經), fenben (粉本), езотеричний буддизм (Mijiao, 密教), матеріальна культура, лиття бронзи, історіографія, дуньхуанознавство (敦煌學), Амогхаваджра (不空), Ролпай Дордже (若必多吉)

Анотація

Це дослідження пропонує радикальну переоцінку китайської буддійської іконометричної традиції, розглядаючи її не просто як збірку технічних художніх настанов, а як складну технологію онтологічного контролю та сотеріологічної  інженерії,  що  безпосередньо  формувала  сакральну скульптуру.  Охоплюючи  тисячоліття  –  від  прото-тантричної гетерогенності ранньої династії Тан (Tuoluoni ji jing) до жорсткої імперської ортопраксії династії Цін (Zaoxiang liangdu jing),– робота досліджує  діалектичну  напругу  між  текстовим  «законодавством» сакрального  тіла  та  скульптурною «інстанціацією»  божественної присутності. Застосовуючи методологію, що синтезує  філологічну точність із дослідженнями матеріальної культури (зокрема кодикологією манускриптів Дуньхуана P.4514, P.2002 та S.2498), стаття стверджує, що траєкторія китайської релігійної пластики демонструє фундаментальний епістемічний зсув: від гаптичної передачі харизми через феньбень (трафарет з порошком) у середньовічних майстернях до оптичної дисципліни сітки через ксилографію в імперських ательє. Додатково у дослідженні наведено історіографічну критику західної рецепції та технічний аналіз лиття бронзи, що демонструє, як металургія «втраченого воску» слугувала матеріальним полігоном для перевірки іконометричної теорії. Дослідження розкриває, як цінський двір використовував трактат «Цзаосян лянду цзін» (1742) для бюрократизації об’ємного тіла Будди, перетворюючи скульптуру на об’єкт політичного управління. Зрештою, ця робота реконструює «операційну систему» китайського сакрального образу, демонструючи, що іконометрія слугує вузлом, де сходяться теологія, технологія та матеріальна пластичність божественного.

Посилання

Berger, P. (2003) Empire of emptiness: Buddhist art and political authority in Qing China. Honolulu: University of Hawaii Press.

Fraser, S. E. (2004) Performing the visual: the practice of Buddhist wall painting in China and Central Asia. Stanford: Stanford University Press.

Gömpojab (工布查布) (1742) Foshuo Zaoxiang Liangdu Jing (佛説造像量度經) [The Buddhist canon of iconometry]. Reprinted in Taishō Shinshū Daizōkyō, 21(1419).

Ledderose, L. (2000) Ten thousand things: module and mass production in Chinese art. Princeton: Princeton University Press.

Leidy, D. P. (2007) The art of Buddhism: an introduction to its history and meaning. Boston: Shambhala.

Pelliot, P. (n.d.) Pelliot chinois 4514 & P.2002 [Manuscripts]. Paris: Bibliothèque nationale de France.

Sharf, R. H. (2001) Coming to terms with Chinese Buddhism: a reading of the treasure store treatise. Honolulu: University of Hawaii Press.

Sirén, O. (1925) Chinese sculpture from the fifth to the fourteenth century. London: Ernest Benn.

Stein, A. (n.d.) Stein manuscript 2498 [Manuscript]. London: British Library.

Wong, D. C. (2018) Buddhist pilgrim-monks as agents of cultural and artistic transmission. Singapore: NUS Press.

Amoghavajra (attrib.). Tanfa yize (壇法儀則) [Ritual instructions for altar methods], 18(869).

Atikūṭa. Tuoluoni ji jing (陀羅尼集經) [Dhāraṇī-saṃgraha], 18(901).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-29

Як цитувати

Золотарьова, К. (2025). САКРАЛЬНІ ТЕКСТИ ЯК ДЖЕРЕЛО БУДДИСТСЬКОЇ ЗОБРАЖАЛЬНОЇ ТРАДИЦІЇ: КИТАЙСЬКИЙ ІКОНОМЕТРИЧНИЙ КОРПУС. Докса, (1(43), 24–41. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2025.1(43).346328

Номер

№ 1(43) (2025): Філософія та сучасна культура: пошук сенсів

Розділ

ФІЛОСОФСЬКА ДУМКА В ІСТОРИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).