ПРИНЦИПИ ДО ТЕОРЕТИКО-СИСТЕМНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СВІДОМОСТІ: ЛОГІКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2025.1(43).346333Ключові слова:
свідомість, системний підхід, системні дескриптори, метафізичні зобов’язання, структурно-онтологічна нейтральність, втіленість, диференціація перспектив, модальна логіка, моделювання, мета-теоретична редукціяАнотація
В статті пропонується набір методологічних принципів, необхідних для побудови цілісного системного опису свідомості. Стверджується, що наявні підходи (нейробіологічний, обчислювальний, феноменологічний чи культурний) не можуть конвергувати без метатеоретичної основи, здатної координувати гетерогенні дані та уникати «інерційних» метафізичних припущень. Спираючись на загальну теорію систем, сформульовано такі три принципи: структурно-онтологічна нейтральність, для абстрагування від есенціалістських онтологічних зобов'язань; диференціація перспектив, що розрізняє позиції першої та третьої особи, а також епістемічні та онтичні рівні цих перспектив; та втіленість, що підкреслює обмежувальну та конститутивну роль субстрату системи свідомості. Аналіз модальних контр-прикладів показує, що відсутність будь-якого з цих принципів руйнує самі умови для системної теорії свідомості. Разом ці принципи забезпечують методологічний мінімум метафізично нейтрального каркасу для інтеграції теорій, запобігання категоріальним помилкам та прояснення структурних умов дослідження свідомості.
Посилання
Bennett, M. R. and Hacker, P. M. S. (2022) Philosophical foundations of neuroscience. 2nd ed. Chichester: John Wiley & Sons Ltd.
Capra, F. and Luisi, P. L. (2016) The systems view of life: a unifying vision. Cambridge: Cambridge University Press.
Chalmers, D. J. (1996) The conscious mind: in search of a fundamental theory. New York: Oxford University Press.
Chalmers, D. J. (2010) The character of consciousness. New York: Oxford University Press.
Clark, A. (2013) ‘Whatever next? Predictive brains, situated agents, and the future of cognitive science’, Behavioral and Brain Sciences, 36(3), pp. 181–204.
Combs, A. (2009) Consciousness explained better: towards an integral understanding of the multifaceted nature of consciousness. Saint Paul: Paragon House Publishers.
Davidson, D. (2001) Subjective, intersubjective, objective. Oxford: Oxford University Press.
De Oliveira, G. S. (2023) ‘The strong program in embodied cognitive science’, Phenomenology and the Cognitive Sciences, 22, pp. 841–865. https://doi.org/10.1007/s11097-022-09806-w
Deguchi, H. (2022) ‘Meta-analysis of inter-theoretical relations: reduction, realization, and micro-macro relations of systems’, in Kijima, K., Iijima, J., Sato, R., Deguchi, H. and Nakano, B. (eds.) Systems research I: essays in honor of Yasuhiko Takahara on systems theory and modeling. Singapore: Springer Nature Singapore, pp. 61–88.
Fine, K. (1999) ‘Things and their parts’, Midwest Studies in Philosophy, 23(1), pp. 61–74.
Fine, K. (2000) ‘Neutral relations’, The Philosophical Review, 109(1), pp. 1–33.
Frigg, R. (2022) Models and theories: a philosophical inquiry. London: Routledge.
Koch, C. (2019) The feeling of life itself: why consciousness is widespread but can’t be computed. Cambridge, MA: MIT Press.
Ladyman, J. (2020) What is a complex system?. New Haven: Yale University Press.
Lakoff, G. and Johnson, M. (1999) Philosophy in the flesh: the embodied mind and its challenge to Western thought. New York: Basic Books.
Lakoff, G. and Núñez, R. E. (2000) Where mathematics comes from: how the embodied mind brings mathematics into being. New York: Basic Books.
Lakoff, G. and Narayanan, S. (2025) The neural mind: how brains think. Chicago: University of Chicago Press.
Lyashenko, D. (2021) ‘The system study of consciousness: the problem of adequacy’, in Development of scientific, technological and innovation space in Ukraine and EU countries. 3rd edn. Riga: Baltija Publishing, pp. 340–365.
Lyashenko, D. (2022) ‘The problem of Searle’, in Х Uyomovski Chytannia: proceedings of scientific readings in memory of Avenir Uyomov (Odesa, April 4th, 2022). Odesa: Odeskyi natsionalnyi universytet imeni I. I. Mechnykova, pp. 31–37.
Lyashenko, D. (2024) ‘Metafizyka systemnosti u rekonstruktsii hilomorfizmu A. Uyomova’ [The metaphysics of systemicity in the reconstruction of A. Uyomov’s hylomorphism], Δόξα / Doksa [Doxa], (2(42)), pp. 83–100. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.2(42).333060 [in Ukrainian].
Maturana, H. R. (1988) ‘Reality: the search for objectivity or the quest for a compelling argument’, Irish Journal of Psychology, 9(1), pp. 25– 82.
Maturana, H. R. and Varela, F. J. (1980) ‘Autopoiesis and cognition: the realization of the living’, Boston Studies in the Philosophy of Science, Vol. 42, Dordrecht: Reidel Publishing Company.
Maturana, H. R. and Varela, F. J. (1998) The tree of knowledge: the biological roots of human understanding. Rev. edn. Boston: Shambhala Publications.
Maturana, H. R. and Verden-Zöller, G. (2008) The origin of humanness in the biology of love. Thorverton: Imprint Academic.
Mobus, G. E. and Kalton, M. C. (2015) Principles of systems science. New York: Springer.
Noë, A. (2010) Out of our heads: why you are not your brain, and other lessons from the biology of consciousness. New York: Hill and Wang.
Priest, G. (2014) One: being an investigation into the unity of reality and of its parts, including the singular object which is nothingness. Oxford: Oxford University Press.
Quine, W. V. O. (1981) Theories and things. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Reynolds, J. (2024) ‘Framing the predictive mind: why we should think again about Dreyfus’, in Phenomenon cognitive science. https://doi.org/10.1007/s11097-024-09979-6
Searle, J. R. (2004) Mind: a brief introduction. New York: Oxford University Press.
Shapiro, S. (1997) Philosophy of mathematics: structure and object. New York: Oxford University Press.
Tegmark, M. (2015) Our mathematical universe: my quest for the ultimate nature of reality. London: Penguin Books.
Turner, C. (2020) ‘The cognitive phenomenology argument for disembodied AI consciousness’, in Gouveia, S. (ed.) The age of artificial intelligence: an exploration. Vernon Press, pp. 1–19.
Thompson, E. (2011) Mind in life: biology, phenomenology, and the sciences of mind. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Uyemov, A. I. (1999) ‘The ternary description language as a formalism for the parametric general systems theory: part 1’, International Journal of General Systems, 28(4), pp. 351–366.
Uyemov, A. I. (2002) ‘The ternary description language as a formalism for the parametric general systems theory: part 2’, in International Journal of General Systems, 31(2), pp. 131–151.
Uyemov, A. I. (2003) ‘The ternary description language as a formalism for the parametric general systems theory: part 3’, in International Journal of General Systems, 32(6), pp. 583–623.
Van Gulick, R. (2014) ‘Consciousness’, in Zalta, E. N. (ed.) The Stanford encyclopedia of philosophy. Fall 2014 Edition.
Varela, F. J., Rosch, E. and Thompson, E. (2017) The embodied mind: cognitive science and human experience. Rev. edn. Cambridge, MA: MIT Press.
von Bertalanffy, L. (1964) ‘The mind-body problem: a new view’, Psychosomatic Medicine, 26(1), pp. 29–45.
von Bertalanffy, L. (1969) General system theory: foundations, development, applications. Rev. edn. New York: George Braziller.
Westphal, J. (2016) The mind-body problem. Cambridge, MA: MIT Press.
Wilber, K. (1997) ‘An integral theory of consciousness’, Journal of Consciousness Studies, 4(1), pp. 71–92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
