РОЛЬ ЕПІСТЕМІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ФОРМУВАННІ ДОСЛІДНИЦЬКИХ СТРАТЕГІЙ МЕДИЧНОЇ НАУКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2025.1(43).346334Ключові слова:
філософія науки, філософія медицини, епістемологія медицини, соціальні цінності науки, епістемічні цінності науки, епістемічні зобов’язанняАнотація
У статті здійснено аналіз епістемічних цінностей в медицині, що визначають її концептуальні та методологічні засади. Показано, що медицина не обмежується сферою терапевтичної практики, а виступає складною інституційною системою, у якій взаємодіють соціальні, культурні та наукові чинники. Визначено відмінність між соціальними та епістемічними цінностями: перші задають цільові орієнтири досліджень, тоді як другі регламентують критерії наукової обґрунтованості та достовірності знання. Аналізуються чотири типи епістемічно-навантажених зобов’язань (феномени, виводи, теоретичні переваги та стандарти точності), розглянутих скрізь призму медичного знання. Зроблено висновок, що епістемічні цінності становлять ядро медицини як науки, детермінуючи її дослідницькі стратегії та теоретичні траєкторії.
Посилання
Lyashenko, D. (2024) ‘Metafizyka systemnosti u rekonstruktsii hilomorfizmu A. Uyomova’ [The metaphysics of systemicity in the reconstruction of A. Uyomov’s hylomorphism], Δόξα / Doksa [Doxa], (2(42)), pp. 83–100. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.2(42).333060 [in Ukrainian].
Anjum, R. L. and Rocca, E. (2024) Philosophy of science. Cham: Palgrave Macmillan.
Bach, J. F. (2021) ‘Revisiting the hygiene hypothesis in the context of autoimmunity’, Frontiers in Immunology, 11, 615192. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.615192
Beauchamp, T. L. and Childress, J. F. (1979) Principles of biomedical ethics. Oxford, UK: Oxford University Press.
Bernard, C. (1865) An introduction to the study of experimental medicine. Translated by H. C. Greene. Available at: https://archive.org/details/b21270557
Bunge, M. (2013) Medical philosophy: conceptual issues in medicine. Singapore: World Scientific Publishing Co. Pte Ltd.
Chalmers, I. (2002) ‘Why we need to know whether prophylactic antibiotics can reduce measles-related morbidity’, Pediatrics, 109, pp. 312–315.
Chidambaram, A. G. and Josephson, M. (2019) ‘Clinical research study designs: the essentials’, Pediatric Investigation, 3(4), pp. 245–252. https://doi.org/10.1002/pi2.173
Cohnheim, J. (1867) ‘Ueber Entzündung und Eiterung’, Virchows Archiv für Pathologische Anatomie und Physiologie und für Klinische Medizin, 40, pp. 1–79.
Doppelt, G. (2014) ‘Values in science’, in Curd, M. and Psillos, S. (eds.) The Routledge companion to philosophy of science. 2nd edn. Abingdon: Routledge, pp. 346–357.
Douglas, H. (2009) Science, policy, and the value-free ideal. Pittsburgh, PA: University of Pittsburgh Press.
Ege, M. J. (2017) ‘Hygiene hypothesis in the age of the microbiome’, Annals of the American Thoracic Society, 14 (Suppl. 5), pp. 348–353. https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201702-139AW
Fox, R. C. (1989) The sociology of medicine: a participant observer’s view. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.
van Fraassen, B. C. (2002) The empirical stance. New Haven, CT: Yale University Press.
van Fraassen, B. C. (1976) ‘To save the phenomena’, The Journal of Philosophy, 73(18), pp. 623–632.
Halvorson, H. (2019) The logic in philosophy of science. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Hottois, G. (2015) ‘Defining bioethics: back to the sources’, in Medicine and society: new perspectives in continental philosophy. Cham: Springer, pp. 15–38.
Howick, J. (2011) The philosophy of evidence-based medicine. Chichester, UK: John Wiley & Sons.
Kapoor, M. C. (2016) ‘Types of studies and research design’, Indian Journal of Anaesthesia, 60 (9), pp. 626–630. https://doi.org/10.4103/0019-5049.190619
Keller, E. F. (2000) The century of the gene. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Kuhn, T. (1996) The structure of scientific revolutions. 3rd edn. Chicago, IL: University of Chicago Press.
Kuhn, T. S. (2000) ‘Objectivity, value judgment, and theory choice’, in Conant, J. and Haugeland, J. (eds.) The road since structure: philosophical essays, 1970–1993. Chicago, IL: University of Chicago Press, pp. 320–339.
Levenstein, S., Ackerman, S., Kiecolt-Glaser, J. K. and Dubois, A. (1999) ‘Stress and peptic ulcer disease’, JAMA, 281(1), pp. 10–11. https://doi.org/10.1001/jama.281.1.10
Levenstein, S., Prantera, C., Varvo, V., Scribano, M. L., Andreoli, A., Luzi, C., Arcà, M. and Berto, E. (2015) ‘Psychological stress increases risk for peptic ulcer, regardless of Helicobacter pylori infection or NSAID use’, Clinical Gastroenterology and Hepatology, 13(5), pp. 983–990. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2015.04.010
Micozzi, M. S. (2011) Vital healing. London, UK: Singing Dragon.
Micozzi, M. S. (2011) Celestial healing. London, UK: Singing Dragon.
Okada, H., Kuhn, C., Feillet, H. and Bach, J. F. (2010) ‘The “hygiene hypothesis” for autoimmune and allergic diseases: an update’, Clinical and Experimental Immunology, 160(1), pp. 1–9. https://doi.org/10.1111/j.1365-2249.12369
Porter, R. (1997) The greatest benefit to mankind: a medical history of humanity. New York, NY: W. W. Norton & Company.
Pretis, F. de, Peden, W., Landes, J. and Osimani, B. (2022) ‘Pharmacovigilance as personalized evidence’, in Bertolaso, M. and Canali S. (eds.) Personalized medicine in the making: philosophical perspectives from biology to healthcare. Cham: Springer, pp. 147–171.
Quine, W. V. O. (1992) Pursuit of truth. Rev. edn. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Sadegh-Zadeh, K. (2015) Handbook of analytic philosophy of medicine. Berlin: Germany, Springer.
Selye, H. (1936) ‘A syndrome produced by diverse nocuous agents’, Nature, 138(3479), 32. https://doi.org/10.1038/138032a0
Schulte, M.-C. (2020) Evidence-based medicine – a paradigm ready to be challenged: how scientific evidence shapes our understanding and use of medicine. Stuttgart, Germany: J. B. Metzler. https://doi.org/10.1007/978-3-476-05703-7
Strachan, D. P. (1989) ‘Hay fever, hygiene, and household size’, BMJ, 299 (6710), pp. 1259–1260. https://doi.org/10.1136/bmj.299.6710.1259
Superchi, C., Brion Bouvier, F., Gerardi, C., et al. (2022) ‘Study designs for clinical trials applied to personalised medicine: a scoping review’, BMJ Open, 12(5), e05292. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-052926
Thompson, R. P. and Upshur, R. (2017) Philosophy of medicine: an introduction. London, UK: Taylor & Francis.
Uyemov, A. I. (1999) ‘The ternary description language as a formalism for the parametric general systems theory: part 1’, International Journal of General Systems, 28, pp. 351–366.
Warren, J. R. and Marshall, B. (1983) ‘Unidentified curved bacilli on gastric epithelium in active chronic gastritis’, The Lancet, 321(8336), pp. 1273–1275. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(83)92719-8
Waugh, J. and Ariew, R. (2014) ‘The history of philosophy and the philosophy of science’, in Psillos, S., and Curd, M. (eds.) The Routledge companion to philosophy of science. Abingdon: Routledge, pp. 27–37.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
