НЕГАТИВНО-ЕСТЕТИЧНЕ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТЕОРЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: МІЖ ОНТОЛОГІЄЮ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЄЮ

Анотація

У статті здійснено аналіз тих змін, які відбулися у філософсько-естетичному та художньому розумінні потворного протягом останніх ста років. Показано, що адекватне розуміння потворного можливо лише за умови осмислення естетичного досвіду як естетичного способу буття, в контексті таких понять, як буття, небуття, хаос, космос, структура тощо. Тобто адекватне розуміння потворного передбачає його осмислення через визначення негативних буттєвих сутностей та станів. Саме такий підхід наближає нас до розуміння сутності негативно-естетичного, тоді як інші способи його бачення дозволяють розглянути лише феноменальний рівень. У роботі була розглянута сутність базових категорій естетики – прекрасного і потворного. Основу уявлень про естетично негативне становлять міфологеми, пов'язані з хаосом, небуттям та нестабільним буттям. Показано, що  через кінцевий потворний образ людині репрезентується нескінченно хаотичне, без-образне, чуже – негативно-нестабільне буття. Почуття відвертання, яке виникає при сприйнятті потворного, має у своїй підставі переживання негативного модусу буття і зрештою є естетичним відкиданням небуття. Потворне дослідження в контексті архетипово-міфологічного, феноменологічного та соціально-культурного пластів осмислення. Саме цей контекст надає можливість пояснення «парадоксу потворного» – здатності потворного викликати у реципієнта почуття естетичної насолоди. Показано, що поряд з міметичним та когнітивним поясненням цього парадоксу неабияку пояснювальну силу має екзистенційно-психологічне розуміння привабливості потворного: потворне як ефективний засіб витіснення та зживання страхів, які пронизують людське існування, а особливо – страху смерті. Події сучасного суспільного життя, Українсько-російської війни вимагають переосмислення суто естетично-споглядального, відстороненого підходу до потворного і суттєве доповнення його морально-етичним підходом. Обґрунтовано, що таке розуміння естетичних феноменів має не лише дати нам можливість глибше розібратися в їхній природі, а й розширити рефлексивне поле естетики як філософської дисципліни.