ІСТОРІЯ: ПАМ’ЯТЬ І НАУКА (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2017.2(28).141957Ключові слова:
історична пам’ять, наука, ідеологія, свідоцтва, фолкхісторіАнотація
Історична пам’ять і історична наука, при відомій схожості, різні за змістом, походженням, призначенням. Історична пам’ять не адекватна історичній реальності внаслідок визначального впливу ідеології. Слід підвищити роль науки серед факторів, що формують історичну пам’ять.Посилання
Ankersmit F. (2003) Istoriya i tropologiya: vzlet i padenie metaforyi [History and Tropology: the rise and fall of metaphor], Moskva, Progress-Traditsiya, 496 p.
Assman A. (2014) Dlinnaya ten proshlogo: Memorialnaya kultura i istoricheskaya politika [A long shadow of the past: Memorial culture and historical politics], Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 328 p.
Assman A. (2016) Novoe nedovolstvo memorialnoy kulturoy [New dissatisfaction with the memorial culture], Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 232 p.
Afanasev A. I. (2013) Gumanitarnoe znanie i gumanitarnyie nauki [Humanitarian knowledge and science of humanities], Odessa, Bahva, 288 p.
Afanasev A. I. (2014) Paradigmyi gumanitaristiki: vyitesnenie ili sosuschestvovanie? [Paradigms of humanitarism: displacement or coexistence]. Perspektivi. Sotsialno-politichniy zhurnal. Filosofiya, politologiya, sotsiologiya, # 3 (61), pp.19-24.
Gerasimov O. V. (2013) Fenomen istoricheskoy pamyati [Phenomenon of historical memory]. Vestnik URAO, # 5 (68), pp. 133-137.
Gerodot (1972) Istoriya v devyati knigah [History in nine books], Leningrad, Nauka, 600 p.
Ginzburg K. (2000) Syir i chervi. Kartina mira odnogo melnika, zhivshego v XVI v. [Cheese and worms. The picture of the world of a miller who lived in the XVI century], Moskva, ROSSPEN, 272 p.
Droyzen I-G. (2004) Istorika [The historian], Moskva, Vladimir Dal, 584 p.
Zashkilnyak L. O. (2012) Istorichna pam’yat ta istoriografiya: metodologichni aspekti vzaemodiyi [Historical memory and historiography: methodological aspects of interaction]. Natsionalna ta istorichna pam’yat. Zb. nauk. prats. Vip. 2, Kiev, DP «NVZ «Prioriteti», pp. 218-233
Ilin I. P. (1996) Poststrukturalizm. Dekonstruktivizm. Postmodernizm [Poststructuralism. Deconstructivism. Postmodernism], Moskva, Intrada, 256 p.
Lotman Yu. M. (1992) Pamyat v kulturologicheskom osveschenii [Memory in culturological illumination]. Lotman Yu.M. Izbrannyie stati. T. 1, Tallinn, pp. 200-202.
Megill A. (2005) Istoriya i pamyat: za i protiv [History and memory: pros and cons]. Filosofiya i obschestvo, # 2 (39), pp. 132-166.
Megill A. (2007) Istoricheskaya epistemologiya [Historical epistemology], Moskva, «Kanon» ROOI «Reabilitatsiya», 480 p.
(2012) Natsionalna ta istorichna pam’yat [National and historical memory]. Zb. nauk.prats, Vip. 2, Kiev, DP «NVZ «Prioriteti», 412 p.
(1949) O zadachah sovetskih istorikov v borbe s proyavleniyami burzhuaznoy ideologi [On the tasks of soviet historians in the struggle against the manifestations of bourgeois ideologists]. Voprosyi istorii, # 2, pp. 3-13 – http://stalinism.ru/listaya-staryie-gazetyi/o-zadachah-sovetskih-istorikov-vborbe-s-proyavleniyami-burzhuaznoy-ideologii.html 17.
Reizov B. G. (1956) Frantsuzskaya romanticheskaya istoriografiya (1815– 1830) [French romantic historiography (1815-1830)], Leningrad, Izd-vo LGU, 535 p.
Repina L. P. (2003) Kulturnaya pamyat i problemyi istoriopisaniya (istoriograficheskie zametki) [Cultural memory and the problems of historiography (historiographical notes)], Moscow, GU VShE, 44 p.
Saveleva I. M., Poletaev A. V. (2007) Stanovlenie istoricheskogo metoda: Ranke, Marks, Droyzen [Formation of the historical method: Ranke, Marx, Droysen]. Dialog so vremenem, Vyip. 18, Moscow, URSS Izd-vo LKI, 399 p.
Eko U. (1989) Imya rozyi [The name of the rose], Moscow, Kn. palata, 496 p.
White H. (1975) Metahistory: The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimor-London, JHU Press, 448 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).