ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАБУТТЯ У ПРОСТОРІ МІСТА

Автор(и)

  • Фаріда Тихомірова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2017.2(28).142030

Ключові слова:

територіальна ідентичність, регіональна ідентичність, локальна ідентичність, міська ідентичність, ребрендинг міста, міський миф

Анотація

У статті актуалізуються проблеми міської ідентичності у міждисциплінарних дослідженнях міста, одним з напрямків якого стає увага до певного локального простору та ідентичності. Метою даної статті є спроба розкрити певні аспекти антропології міського простору та ідентичності на прикладі Одеси. Позитивна одеська ідентичність не може асоціюватися виключно з якоюсь однією епохою або одним мифом, символом, з жорсткою національною ідентичностю.

Посилання

Ankersmit F. R. (2007) Vozvyshennyy istoricheskiy opyt [The exalted historical experience], Moskva, Evropa, 612 p.

Holubchyk H. (2014) Derzhavne upravlinnia formuvanniam suspilnoi pam’iati: kommemoratyvni praktyky [State management of the formationof public memory: commeratural practices], Publichne upravlinnia: teoriia ta praktyka, Kyiv, Vyp. 1, pp. 182186.

Derzhavna polityka shchodo zberezhennia istorychnoi pam’iati v Ukraini (2011) [State management of the formation of public memory: commeratural practices], Dnipropetrovs’k, Monolyt, 479 p.

Dovhopolova O. A. (2016) Mynule yak pole bytvy ta pole prymyrennia [Past as battlefield and reconciliation field], Pravda. Pam’iat. Prymyrennia, Kyiv, Dukh i Litera, pp. 349–363.

Kinka S. (2017) Vspomnit’ kazhdogo: v Odesse nachal rabotu proekt «Ostannya Adresa» [Remember everyone: the project «Ostanja Addresses» started in Odessa], URL: http://forshmag.me/2017/08/13/ vspomnit-kazhdogo-v-odesse-nachal-rabotu-proekt-ostannya-adresa/

Konstantinova V., Lyman I. (2016) Naukovo-doslidnyi instytut istorychnoi urbanistyky [Research Institute of Historical Urbanistics], Misto: istoriia, kultura, suspilstvo, E-zhurnal urbanistychnykh studii, Kyiv, ¹ 1, p. 44. URL: http://resource.history.org.ua/publ/misto_2016_1_7

Kostina E. N. (2013) Pamyat’ i zabvenie: dialektika fenomenov (sotsial’nofilosofskiy analiz) [Memory and oblivion: dialectics of phenomena (social and philosophical analysis)], Kazan, 26 p.

Nora P. (1999) Frantsiya–Pamyat [France–Memory], Spb., Izd-vo SanktPeterburgskogo un-ta, 1999, 328 p.

Nora P. (2014) Istoriia v «druhomu stupeni». Vidpovid Poliu Rikeru [History in the «second degree». Answer by Paul Ricker], Teperishnie, natsiia, pam’iat, Kyiv, Klio, pp. 257–270.

Proleiev S. (2013) Mistsia pamiati ta bezpamiatstvo v kulturi [Places of memory and unconsciousness in culture], Filosofska dumka, Kiyv, ! 6, pp. 10–13.

Savchenko V. A., Faytel’berg-Blank V. R. (2008) Odessa v epokhu voyn i revolyutsiy (1914–1920) [Odessa in the era of wars and revolutions (1914– 1920)], Odessa, Optimum, 336 p.

Filiuk K. (2017) Mystetstvo nahaduvaty: yak u sviti vshanovuiut pam’iat pro trahichni podii mynuloho [The art of remindings: how in the world honor the memory of the tragic events of the past], Ukrainska pravda. Kultura, Kyiv, 13.03.2017, https://life.pravda.com.ua/culture/2017/03/13/ 223078/

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-15

Номер

№ 2(28) (2017): ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАБУТТЯ

Розділ

ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАБУТТЯ У КУЛЬТУРІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).