ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ У МИСТЕЦТВОЗНАВЧОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Ольга Барановська Одеський національний політехнічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2017.2(28).142035

Ключові слова:

ідентифікація, інтерпретація, теорія мистецтва

Анотація

У статті розглядаються відношення між ідентифікацією та інтерпретацією як настанов у будуванні мистецтвознавчого дискурсу. Пропонується огляд базових теоретичних напрямків, у межах яких сформувались вимоги до аналізу та інтерпретації художніх творів у сучасному мистецтвознавчому дискурсі.

Посилання

Gadamer H.-G. (1988) Istina i metod: Osnovy filosofskoi germenevtiki [Truth and Method], per. s nem., Moscow, Progress, 704 p.

Dvorjak M. (2001) Istoria iskusstva kak istiria dukha [The Art History as the Spirit History], per. s nem., SPb., Akadem. projekt, 336 p.

D’Alleva A. (2010.) How to write art history: Second edition, London, Laurence King Publishing Ltd, 184 p.

Mitchel W. J. T. (1994) Picture theory: Essays on verbal and visual representation, Chicago., University Chicago Press, .462 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-15

Номер

№ 2(28) (2017): ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАБУТТЯ

Розділ

ПАМ’ЯТЬ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ У МИСТЕЦТВІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).