ГУМАНІТАРИСТИКА ЧАРЛЬЗА ВІЛЬЯМА МОРРИСА

Автор(и)

  • Костянтин Райхерт Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.2(26).143943

Ключові слова:

аксіологія, гуманітаристика, науковий емпіризм, семіотика, соціально-гуманітарні науки,

Анотація

За Ч. В. Моррисом гуманітаристика – це або синонім «гуманітарної науки», або метамова гуманітарних наук. Залежно від того, чим є гуманітаристика – теорією цінностей або дескриптивною семіотикою, вона відіграє роль аксіологічної чи наукової гуманітаристики відповідно. Аксіологічна гуманітаристика, як теорія цінностей, є оцінним використанням знаків, виступаючи тим самим причиною преференційної поведінки. Завдяки цьому аксіологічна гуманітаристика жодним чином принципово не відрізняється від самих гуманітарних наук. Насправді гуманітарні науки складають аксіологічну гуманітаристику. Наукова гуманітаристика, як дескриптивна семіотика, досліджує справжнє використання знаків у соціально-гуманітарних науках. Наукова гуманітаристика є метамовою соціально-гуманітарних наук і аксіологічної гуманітаристики. Більше того, наукова гуманітаристика виступає в ролі метасеміотики, тому що Ч. В. Моррис розуміє соціально- гуманітарні науки як семіотичні науки, тобто як такі науки, які вивчають семіотичну реальність, реальність знаків, значень і смислів.

Біографія автора

Костянтин Райхерт, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Konstantin Rayhert

Посилання

Rayhert K. W. (2012). Charles William Morris Scientific Empiricism. Analytica,6, pp. 5–17 (in Russ).

Fiordo R. A. (1977). Charles Morris and the Criticism of Discourse.Bloomington, Indiana University Publications.

Morris Ch. W. (1949). Axiology as the Science of Preferential Behavior.Value: A Cooperative Inquiry. New York, Columbia University Press, pp.119–222.

Morris Ch. W. (1937). Logical Positivism, Pragmatism and ScientificEmpiricism. Paris, Hermann et cie.

Morris Ch. W. (1935). Philosophy of Science and Science of Philosophy.Philosophy of Science, 3, pp. 271–286.

Morris Ch. W. (1994). Semiotic, the Socio-Humanistic Sciences, and theUnity of Science. Norms, Values, and Society. Vienna, Herlinde Pauer-Studer,pp. 301–304.

Morris Ch. W. (2010). Signification and Significance. A Study of theRelations of Sins and Values. Cambridge, the MIT Press.

Morris Ch. W. (1955) Signs, Language and Behavior. New York, GeorgeBraziller Incorporated.

Morris Ch. W. (1951). The Science of Man and Unified Science. Proceedingsof the American Academy of Arts and Sciences, 80, pp. 37–44.

Morris Ch. W. (1946). The Significance of the Unity of Science Movement.Philosophy and Phenomenological Research, 6, pp. 508–515.

Rahman S., Symons J. (2009). Logic, Epistemology, and the Unity of Science:An Encyclopedic Project in the Spirit of Neurath and Diderot. Logic,Epistemology, and the Unity of Science. Dordrecht, Springer, pp. 3–16.

Rickert H. (1926). Kulturwissenschaft und Naturwissenschaft. Tübingen, J.C. B. Mohr (Paul Siebeck). 144 S.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-15