СОЦІАЛЬНЕ ЗНАННЯ В ЕПОХУ ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНОСТІ

Автор(и)

  • Фаріда Тихомірова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.2(26).143971

Ключові слова:

інтеграція та диференціація наукового знання, трансдисціплінарність, НБІК–технології, НБІК–конвергенція, НБІК– суспільство, суспільство знання, інформаційна цивілізація,

Анотація

Стаття присвячена перспективам взаємодії між природничим та соціально-гуманітарним пізнанням, яка стає загальновизнаною тенденцією культури в епоху трансдисциплінарності. Суспільство знання потребує нового рівня ефективності коммунікації між науками. Саме в трансдисциплінарних комунікаціях народжуються новітні технології, що створюють образ майбутнього. Сучасна наука перетворюється на діяльність по створенню нових технологій, у тому числі гуманітарних та соціальних.

Біографія автора

Фаріда Тихомірова, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Farida Tikhomirova

Посилання

Arshinov V. I. (2010) Sotsial’noe izmerenie NBIK-mezhdistsiplinarnosti [Thesocial dimension of NBIC-interdisciplinarity], Filosofskie nauki, Moscow,№ 6, pp. 22-35.

Budanov V. G. (2009) Sinergetika, mezhdistsiplinarnoe modelirovanie iprakticheskaya filosofiya [Synergetics, interdisciplinary modeling and practicalphilosophy], Moscow, Poligraf-Inform, pp. 162–176.

Vernadskiy V.I. (1991) Nauchnaya mysl’ kak planetnoe yavlenie [ScientificThought as a Planetary Phenomenon], Moscow, Nauka, 271 p.

Gorbunov N. P. (2010) Nanotekhnologii – prioritetnye napravleniyainnovatsionnoy deyatel’nosti Ukrainy [Nanotechnology - the priority directionsof innovation activity in Ukraine] Energosberezhenie. Energetika.Energoaudit, № 3, K., pp. 76–80.

Dmitrieva M. S.(2005) Sinergetika – vid integratsionnoy teorii [Synergetics– kind of integration theory], Odessa, Astroprint, 184 p.

Dobronravova I. S. (2008) Metodologicheskie osnovaniyamezhdistsiplinarnogo issledovaniya postneklassicheskikh praktik[Methodological bases of interdisciplinary research practicespostnonclassical], Totallogy-XXI. Postneklasychni doslidzhennya. Vyp.19., K., pp. 43–48.

Dobronravova I. S. (2000) Na kakikh osnovaniyakh osushchestvimo edinstvo sovremennoy nauki? [On what grounds feasible unity of modernscience?], Moscow, Progress-Traditsiya, pp. 343–352.

Kagan M. S. (2001) Perspektivy razvitiya gumanitarnykh nauk v XXI veke[Prospects for the development of the humanities in the XXI century],Spb., pp. 9–14.

Kanke V. A. (2011) Istoriya i filosofiya khimii [History and philosophy ofchemistry], Moscow, NIYaU MIFI, 232 p.

Kizima V.V. (2011) Metafizika total’nosti: preodolenie tupika v ponimaniislozhnosti [Metaphysics of totality, overcoming deadlock in understandingcomplexity], Moscow, Progress-Traditsiya, pp.185–193

Kiyashchenko L. P. (2004) Filosofiya transdistsiplinarnosti kak opytprakticheskogo filosofstvovaniya [Philosophy Transdisciplinarity as thepractical experience of philosophizing], Praktichna filosofiya. K., pp. 11–20

Knyazeva E. N., Kurdyumov S. P. (2003) Transdistsiplinarnost’ sinergetiki:education], Moscow, pp. 347–348.

Kruhlyak M. I. (2006) Metodolohichnyy analiz tendentsiyi do yednosti pryrodnychoho ta sotsiohumanitarnoho znannya za doby postneklasychnoyi nauky: dys. kand. filos. nauk: 09.00.02 [Methodological analysis of trends in the unity of natural and socio-humanitarian knowledgein the era of science Postnonclassical], K., 176 p.

Kruhlyak M. I. (2005) Transformatsiya obrazu zahal’nonaukovoyimetodolohiyi: vid zrazkovoyi normatyvnosti do plyuralizmu imizhdystsyplinarnosti [The transformation of the image of general scientificmethodology, normative model of pluralism and interdisciplinarity],Mul’tyversum. Filosofs’kyy al’manakh., Vyp.. 47, K., Ukrayins’kyy tsentr dukhovnoyi kul’tury, pp. 105–114.

Lektorskiy V. A. (2005) Vozmozhna li integratsiya estestvennykh nauk i nauk o cheloveke? [It is the integration of natural sciences and the human sciencespossible?], Moscow, Progress–Traditsiya, p. 13– 22.

Luk’yanets V.S. (2003) Naukoemkoe budushchee. Filosofiyananotekhnologii. Zagadka Silentium Universi [Knowledge-based future.nanotechnology philosophy. Riddle Silentium Universi], Praktychnafilosofiya, K., № 3, pp. 10–27.

Mayntser K. (2010) Vyzovy slozhnosti v XXI veke. Mezhdistsiplinarnoevvedenie [The challenges of complexity in the XXI century. Interdisciplinaryintroduction], Voprosy filosofii, Moscow, pp. 84–98.

Moren E. (2005) Metod. Priroda Prirody [Method. Nature of Nature],Moscow, Progress-Traditsiya, 464 p.

Ob’yednannya zusyl’ z metoyu rozvytku nanotekhnolohiy (2009) [Joining forces to develop nanotechnology], Visnyk Natsional’noyi akademiyi naukUkrayiny, K., № 9, pp. 39–50.

Paton B. (2009) Nanonauka i nanotekhnologii: tekhnichniy, medichniy tasotsial’niy aspekti [Nanosciences and Nanotechnologies: technical, medicaland social aspects], Visn. NAN Ukra¿ni, № 6, pp. 18–26.

Podshyvalkyna V. Y. (1997) Sotsyal’nye tekhnolohyy: problemy metodolohyy y praktyky [Social technologies: problems of methodology and practice], Kyshynev, Tsentral’naya typohrafyya, 352 p.

Punchenko O. P. (2013) Tsyvylyzatsyonnoe yzmerenye ystoryychelovechestva [Civilizational dimension of the history of mankind], Odessa,Astproprynt, 448 p.

Stepyn B. C. (2003) Samorazvyvayushchyesya systemû ypostneklassycheskaya ratsyonal’nost’ [Self-developing system andpostnonclassical rationality], Voprosy fylosofyy. Moscow, № 8, pp. 5– 17.

Tykhomyrova F. A. (2013) Lohiko-systemni zasady intehratsiyi tadyferentsiatsiyi naukovoho znannya: dys. kand. filos. nauk: 09.00.02 [Logicaland systematic principles of differentiation and integration of scientificknowledge], Odesa, 212 pp.

Tyutyunnik Yu.T. (1999) Ideologiya rizomy [The ideology of the rhizome],Kuyiv, TsHO NAN Ukrayiny, pp. 272–276.

Uemov A. I. (2000) Sistemnyy podkhod k probleme klassifikatsii nauk inauchnykh issledovaniy [A systematic approach to the problem ofclassification of sciences and research], Filosofskie nauki, Moscow, № 2.,pp. 87–101.

Khaken G. (1999) Mozhem li my primenyat’ sinergetiku v naukakh ocheloveke? [Can we use synergies in the human sciences?]. Moscow, Yanus-K, pp. 11–26.

Kholton Dzh. (1981) Tematicheskiy analiz nauki [Thematic analysis of science],Moscow, Progress, 382 p.

Tsekhmistro I. Z. (2002) Kholisticheskaya filosofiya nauki [Holistic Philosophyof Science], Sumy, Universitetskaya kniga, 364 p.

Chaykovskiy A. V. (2010) Logiko-sistemnyy aspekt problemy integratsii idifferentsiatsii filosofskogo i nauchnogo znaniya [Logical and systematicaspect of the problem of integration and differentiation of philosophicaland scientific knowledge], Filosofiya nauki: sistemnyi aspekt, Odessa,Astroprint, pp. 82–92.

Shirinyan A. S. (2009) Natsional’ne naukovo – tekhnolohichne ahenstvo nanomaterialiv – zaporuka uspishnoho rozvytku maybutn’oyi tekhnosfery Ukrayiny [National scientific- technological nanomaterials agency – the key to successful future of Ukraine technosphere], Nauka ta innovatsiyi, K., № 2, pp. 32–37.

Larrere R. (2009) Questioning the Nano-Bio-Info-Convergence , HYLE. Internationaljournal for philosophy of chemistry, Vol. 15.– № 1, pp. 15–20.

Nikolescu B.(2004) Toward a Methodological Foundation of the Dialoguebetween the Technoscientific and Spiritual Cultures, in Differentiation andIntegration of Worldviews, Saint Petersbourg, pp. 139–152.

Roco M. (2005) Managing nano-bio-info-cogno: converging technologiesin society, New York, Springer, 390 p.

Schummer J. (2004) Multidisciplinarity, Interdisciplinarity, and Patterns ofResearch Collaboration in Nanoscience and Nanotechnology,Scientometrics, 59, pp. 425–465

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-15