DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.1(25).144252

СМІХ ЯК СМЕРТЬ

Сергій Шевцов

Анотація


Предметом статті є дослідження функції сміху у процесі комунікації. Сміх розриває комунікацію, роблячи її продовження неможливим. Умовою, за якою це може бути здійснено, є той факт, що сміх розкриває у інформаційної складової повідомлення більш глибокий онтологічний рівень та наочно демонструє несумісність запропонованої форми дискурса з подібною онтологічною характеристикою. Зробити щось смішним у сфері ідеології означає тим самим викрити неспроможність онтологічних домагань ідеологічних форм. Відмова від визнання за тим чи іншим явищем онтологічного статусу означає звернення його в ніщо. В художній і в повсякденної сферах ніщо традиційно постає як смерть.


Ключові слова


сміх; комунікація; смерть; знання; відкидання; знищення; переконання; уявлення;

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Averintsev S. S. (2001) Bahtin, smeh, hristianskaya kultura [Bakhtin, laughter, and Christian culture]. M. M. Bahtin: Pro et contra. Lichnost i tvorchestvo M. M. Bahtina v otsenke russkoy i mirovoy gumanitarnoy myisli, t. 1, SPb.: RHGI. p. 468–483.

Bahtin M. M. (2010) Rable i Gogol [Rabelais and Gogol]. Bahtin M. M.. Sobranie sochineniy, t. 4 (2), Moscow, Yazyiki slavyanskih kultur, pp. 509– 521.

Bahtin M. M. (2010) Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaya kultura srednevekovya i Renessansa [Francois Rabelais and folk culture of the middle ages and Renaissance]. Bahtin M. M. Sobranie sochineniy. T. 4 (2). Moscow, Yazyiki slavyanskih kultur, pp. 7–508.

Gegel G. V. F. (2001) Lektsii po istorii filosofii [Lectures on the history of philosophy]. Kn. 2. SPb., Nauka. 424 p.

Gegel G. V. F. (1977) Entsiklopediya filosofskih nauk [Encyclopedia of philosophical Sciences]: V 3 t. T. 3. Moscow, 471 p.

Gegel G. V. F. (1968-1973) Estetika [Aesthetics]. V 4-h tt. Moscow, Iskusstvo.

Gerodot. (2009) Istoriya [History]. Moscow, AST. 672 p.

Losev A. F. (1978) Estetika Vozrozhdeniya [The Renaissance Aesthetic]. Moscow, Myisl. 623 s.

Pavsaniy. (1994) Opisanie Elladyi [Description Of Greece]. V 2 t. T. 2. Reprint, Vosproizv. Izd. 1940 g. Moscow, Ladomir, 592 p.

Propp V. Ya. (1976) Ritualnyiy smeh v folklore (Po povodu skazki o Nesmeyane) [Ritual laughter in folklore (On the tales of Nesmeyana)]. Propp V. Ya. Folklor i deystvitelnost. Izbrannyie stati, Moscow, Nauka, Glavnaya redaktsiya vostochnoy literaturyi. . pp. 174–204.

Propp V. Ya. (2004) Russkie agrarnyie prazdniki (Opyit istorikoetnograficheskogo issledovaniya) [Russian agrarian holidays (historical and ethnographic research)]. Moscow, Labirint. 176 p.

Ryumina M. T. (2010) Estetika smeha: Smeh kak virtualnaya realnost [The aesthetics of laughter: Laughter as virtual reality]. Izd. 3-e. Moscow, Knizhnyiy dom «LIBROKOM». 320 p.

Sergeenko M. E. (2000) Zhizn drevnego Rima [The life of ancient Rome]. SPb.. Izdatelsko-torgovyiy dom «Letniy Sad»; Zhurnal «Neva». 368 p.

Stolovich L. N. (1999) O metafizike smeha [About metaphysics of laughter] // Stolovich L. N. Filosofiya. Estetika. Smeh. SPb.–Tartu. pp. 242–268.

Syichev A. A. (2003) Priroda smeha ili Filosofiya komicheskogo [The nature of laughter or the Philosophy of the comic]. Saransk, Izd-vo Mordov. Unta. 176 s.

Shopengauer A. (1993) O chetveroyakom korne… Mir kak volya i predstavlenie. T. 1. Kritika kantovskoy filosofii [On the Fourfold Root… The World as will and representation. Vol. 1. Criticism of the Kantian philosophy]. Moscow, Nauka. 672 s.

Fehrle E. (1930) Das Lachen im Glauben der Volker, in Zeitschrift für Volkskunde. n.s.. bd. II. pp. 1–5. See also: http://www.digi-hub.de/viewer/image/DE-11-001929012/12/

Holt E. (2013) “There’s Many a True World Said in Jest”: Seriousness and Nonseriousness in Interaction, in Glenn P., Holt E. (Eds.). Studies of Laughter in Interaction, L., Bloomsbury. pp. 69–90.

Müller K. W. L. (1841) Fragmenta Historicorum Graecorum. Bd. 1. Parisiis.

Pettazzoni R. (1912) La religione primitiva in Sardegna. Piacenza.

Reinach S. (1911) Le rire rituel. Bruxelles, pp. 585(5)–602(22). See also: http://www.tpsalomonreinach.mom.fr/Reinach/MOM_TP_112795/MOM_TP_112795_0001/PDF/MOM_TP_112795_0001.pdf


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Аверинцев С. С. Бахтин, смех, христианская культура // М. М. Бахтин: Pro et contra. Личность и творчество М. М. Бахтина в оценке русской и мировой гуманитарной мысли.– Т. 1.– СПб.: РХГИ, 2001.– С. 468–483.

Бахтин М. М. Рабле и Гоголь // Бахтин М. М. Собрание сочинений.– Т. 4 (2).– М.: Языки славянских культур, 2010.– С. 509–521.

Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса // Бахтин М. М. Собрание сочинений.– Т. 4(2).– М.: Языки славянских культур, 2010.– С. 7–508.

Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии.– Кн. 2.– СПб.: Наука, 2001.– 424 с.

Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т.– Т. 3.– М., 1977.– 471 с.

Гегель Г. В. Ф. Эстетика. В 4-х тт.– М.: Искусство, 1968–1973.

Геродот. История.– М.: АСТ, 2009.– 672 с.

Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения.– М.: Мысль, 1978.– 623 с.

Павсаний. Описание Эллады. В 2 т.– Т. 2. Репринт. Воспроизв. Изд. 1940 г.– М.: Ладомир, 1994.– 592 с.

Пропп В. Я. Ритуальный смех в фольклоре (По поводу сказки о Несмеяне) // Пропп В. Я. Фольклор и действительность. Избранные статьи.– М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1976.– С. 174–204.

Пропп В. Я. Русские аграрные праздники (Опыт историко-этнографического исследования).– М.: Лабиринт, 2004.– 176 с.

Рюмина М. Т. Эстетика смеха: Смех как виртуальная реальность. Изд. 3-е.– М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2010.– 320 с.

Сергеенко М. Е. Жизнь древнего Рима.– СПб.: Издательско-торговый дом «Летний Сад»; Журнал «Нева», 2000.– 368 с.

Столович Л. Н. О метафизике смеха // Столович Л. Н. Философия. Эстетика. Смех.– СПб.–Тарту, 1999.– С. 242–268.

Сычев А. А. Природа смеха или Философия комического.– Саранск: Изд-во Мордов. Ун-та, 2003.– 176 с.

Шопенгауэр А. О четверояком корне… Мир как воля и представление.– Т. 1. Критика кантовской философии.– М.: Наука, 1993.– 672 с.

Fehrle E. Das Lachen im Glauben der Volker // Zeitschrift fьr Volkskunde. n.s. 1930.– Bd. II.– S. 1–5. Эл. ресурс: http://www.digi-hub.de/viewer/image/DE-11- 001929012/12/

Holt E. “There’s Many a True World Said in Jest”: Seriousness and Nonseriousness in Interaction // Glenn P., Holt E. (Eds.). Studies of Laughter in Interaction.– L.:

Bloomsbury, 2013.– P. 69–90.

Müller K. W. L. Fragmenta Historicorum Graecorum.– Bd. 1.– Parisiis,1841.

Pettazzoni R. La religione primitiva in Sardegna.– Piacenza,1912.

Reinach S. Le rire rituel.– Bruxelles, 1911.– Р. 585(5)–602(22). Эл. ресурс: http://www.tpsalomonreinach.mom.fr/Reinach/MOM_TP_112795/MOM_TP_112795_0001/PDF/MOM_TP_112795_0001.pdf  





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.