СЕМИОТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СМЕХА (СТАТЬЯ 2)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.1(25).144253Ключові слова:
смех, знак, семиозис, интерпретация, культура,Анотація
Рассматривается проблема семиотичности смеха. Смех рассматривается как знак, указывающий на эмоциональное или когнитивное состояние человека, как процесс и результат интерпретации знака, реакция на знак. Возможность смешного заложена в самой природе знака.
Посилання
Averincev S. S. (1992) Bahtin, smeh, hristianskaja kul’tura [Bahtin, laughter,Christian culture], M. M. Bahtin kak filosof. Moscow, Nauka, pp. 7–19.
Bart R. (1989) Izbrannye raboty: Semiotika: Pojetika [Select works:Semiotics: Poetics], Moscow, Progress, 616 p.
Delez Zh. Logika smysla (Pervaja polovina) [Logic of sense (First half)],URL: http://www.libma.ru/filosofija/logika smysla pervaja polovina/index.php
Dem’jankov V.Z. (1989) Interpretacija, ponimanie i lingvisticheskie aspektyih modelirovanija na JeVM [Interpretation, understanding and linguisticaspects of their designing on COMPUTER], Moscow, Izd-vo Mosk. un-ta,172 p. URL: http://www.infolex.ru/Int 0.html
Dombrovskaja I.S. (2014) Jumor v kontekste razvitija [A humor is in thecontext of development], TO «Neformat», 280 p. URL: http://psy.su/mod files/additions 1/fle_file_additions_1_3060.pdf
Kant I. (1994) Kritika sposobnosti suzhdenija [Criticism of ability ofjudgement], Moscow, Iskusstvo, 367 p.
Kozincev A. G. (2008) Antropologija smeha: na puti k sintezu [Anthropologyof laughter: on a way to a synthesis], Doksa, 13, pp. 58–66.
Koshelev A. D. O sushhnosti komicheskogo i prirode smeha (kognitivnyjpodhod)[About essence of comic and nature of laughter (cognitive approach)].URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=820&Itemid=52
Levchenko V. L. (2011) Smeh kak antropologicheskoe izmerenie kul’tury[Laughter as anthropological measuring of culture], Doksa, 16. pp.74–81.
10.Lotman M. Ju. (2002) Semiotika kul’tury v Tartusko-Moskovskoj semioticheskoj shkole. Predvaritel’nye zamechanija [A semiotics of cultureis at Tartu-Moscow semiotic school. Preliminary remarks], Lotman Ju. M. Istorija i tipologija russkoj kul’tury. SPb., pp. 5–20. URL: http://www.ruthenia.ru/lotman/txt/mlotman 02.html#T22
Mamardashvili M. K., Pjatigorskij A. M. (1997) Simvol i soznanie: metafizicheskie rassuzhdenija o soznanii, simvolike i jazyke [Symbol and consciousness: metaphysical reasoning about consciousness, symbolics andlanguage], Moscow, Shkola «Jazyki russkoj kul’tury», URL: http://yanko.lib.ru/books/philosoph/mm-simvol i soznanie.pdf
Markov B. V. (2011) Ljudi i znaki: antropologija mezhlichnostnojkommunikacii [People and signs: anthropology of interpersonallycommunication], SPb., Nauka, 667 p.
Markova L. A. (2009) Perspektiva nauki: smysl kak al’ternativa istine[Science prospect: sense as alternative to truth], Jepistemologija & filosofijanauki, T. ÕÕII, ¹ 4. pp. 48-56. URL: http://journal.iph.ras.ru/sites/default/ files/ 2009_4.pdf
Martynova E.A. (1995) Filosofija smeha [Philosophy of laughter], M.M.Bahtin i gumanitarnoe myshlenie na poroge XX² veka: Tez. ²²² Saranskih mezhdunarodnyh bahtinskih chtenij: V 2 ch., Saransk, Izd-vo Mordovskogo un-ta, Ch. 2, pp. 105–107.
Njot V. (2001) Charlz Sanders Pirs [Charles Sanders Peirce], Kritika isemiotika, 3/4/. URL: http://www.nsu.ru/education/virtual/cs 34net.htm
Novoselov V.G. (2009) Filosofskoe ponimanie i ontologija znaka [Philosophical understanding and ontology of sign], dis. ... kand. filos. nauk: 09.00.01 / Novosib. gos. tehn. un-t, Novosibirsk, 194 p.
Pirs Ch.S. (2000) Izbrannye filosofskie proizvedenija [Select philosophicalworks], Moscow, Logos, 448 p.
Shrejder Ju.A. (1974) Logika znakovyh sistem [Logic of the sign systems],Moscow, Znanie, 64 p.
Shhedrovickij G. P. (2001) Ja vsegda byl idealistom… [I always was anidealist…]. Moscow, Put’, 2001, 368 p. URL: http://lizard.jinr.ru/~tina/world/history/schedr/GP001.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).