DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.1(25).144716

ПАРАДОКСАЛЬНИЙ СМІХ ПРИ РИТУАЛЬНОМУ РОЗРИВАННІ ПОГАНСЬКОГО БОЖЕСТВА, «КУРОЧКА РЯБА», АПОЛЛОН ЯК МИША ТА РАДІСТЬ СВІТОТВОРЕННЯ

Олександр Кирилюк

Анотація


У фольклорі немає нічого випадкового Відновлення фольклорно-історичних витоків дитячої казки «Курочка Ряба» показує, що вона певним чином сходить до старовинного міфологічно-обрядового комплексу, пов’язаного з ритуальним відтворенням воскресіння поганського божества, що супроводжувалось сміхом та радістю. Фінальна частина обряду полягала у розриванні опудала цього божества та його похороні (або спаленні), що теж супроводжувалось сміхом, що виглядає парадоксальним та нелогічним. Прояснити цю ситуацію може звернення до міфологеми розчленування Першолюдини, завдяки чому виник Всесвіт. Аналогом Першолюдини в архаїчних міфах виступало Світове Яйце. Розбиття Золотого Яйця у казці є типологічно паралельним розчленуванню Першолюдини. Внаслідок цього знищення Яйця також означало ніщо інше, як творення Всесвіту (про що свідчить ритуально обов’язкове розбивання пасхальних крашанок).

Не випадковим персонажем у казці про Курочку Рябу є й Миша, котра історично пов’язується з Аполлоном, повелителем мишей, який в архаїчні часи і сам розумівся в образі Миші. Попри свою мортальність та руйнівність Аполлону-Миші приписувалась, через здатність до інтенсивного розмноження, ще й творча сила (миша = м’яз). Відповідно, казкова Миша, що, махнувши хвостиком, розбиває Золоте Яйце – це не руйнівник, а деміург нового світу, і саме це робить сміх при знищенні божества, а фактично – при творенні Світу, цілком виправданими і зрозумілим, тоді як плач діда і баби з розбиття Золотого Яйця – навпаки, незрозумілим і нелогічним – адже вони самі щойно прагнули його розбити, що говорить про пізнішу корекцію сенсу міфологічного попередника цієї казки.


Ключові слова


Першолюдина (міф); Світове Яйце; ритуальний сміх; жертвопринесення; казка «Курочка Ряба»; космогонічні міфи;

Повний текст:

PDF

Посилання


Bernshtam T. A. (2011) Geroy i ego jenschinyi: obrazyi predkov v mifologii vostochnyih slavyan [The Hero and his Women: images of ancestors in the mythology of the Eastern Slavs]. Sankt Peterburg, Kunstkamera, 371 ð.

Veselovskiy A. N. (1989) Tri glavyi iz istoricheskoy poetiki [The three chapters of historical poetics]. Veselovskiy A. N. Istoricheskaya poetika ; vst. statya I. K. Gorskiy ; sost., komment. V. V. Mochalova. Moscow, Vyissh. shkola, ðð. 155-298.

Voloshin M. (1988) Apollon i myish (tvorchestvo Anri de Renje) [Apollo and the Mouse (the works of Henri de Regnier)]. Voloshin M. A. Liki tvorchestva. L., Nauka, 848 ð.

Grintser N. P. (2004) «Myishinyie tainstva»: shutka ili pravda? [“The Mouse mystery”: a joke or the truth?]. Kentavr / Centaurus. Studia classica et mediaevalia, Moscow.: Rossiysk. gos. gumanit. un-t, ðð.11-26.

Gura A. V. (2004) Myish [A Mouse]. Slavyanskie drevnosti. Etnolingvisticheskiy slovar.T. 3 , Moscow., Mezhdunarodnyie otnosheniya, ðð. 347-349.

Lozovskaya N. V. (1995) Skazochnyiy syujetnyiy tip: problemyi genezisa i strukturnogo modelirovaniya [Type in a fairy tale story: the genesis and structural modeling]. Kunstkamera. Etnograficheskie tetradi. Vyip. 8-9 , SPb., MAE RAN, ðð. 258-262.

Losev A. F. (1987) Apollon [Apollo]. Mifyi narodov mira. T. 1. Moscow., Sov. entsiklopediya, ðð. 92-95.

Moschenskaya L. G. U istokov narodnogo slova: semantika i struktura skazki «Kurochka Ryaba» [The origins of folk art: the semantics and structure of the fairy tale “The Speckled Hen”]. Elektronniy dokument. Rejim dostupu: http://www.bsu.by/Cache/pdf/216803.pdf.

Toporov V. N. (2010) Gora [A Mountain]. Toporov V. N. Mirovoe derevo: Universalnyie znakovyie kompleksyi . T. 2, Moscow, Rukopisnyie pamyatniki Drevney Rusi, ðð. 306-315.

Toporov V. N. (1992) Myish [A Mouse]. Mifyi narodov mira T. 2, Moscow., Sov. entsiklopediya, ð. 190.

Toporov V. N. (2010) O dvuh tipah drevneindiyskih tekstov, traktuyuschih otnoshenie tselostnosti-raschlenennosti i spaseniya [On two types of ancient Indian texts that treat the attitude of integrity, compartmentalization and rescue]. Toporov V. N. Mirovoe derevo: Universalnyie znakovyie kompleksyi T. 2 Moscow., Rukopisnyie pamyatniki Drevney Rusi, ðð. 230- 242.

Toporov V. N. (2010) O rituale. Vvedenie v problematiku [A few words about the ritual. Introduction to the problems]. Toporov V. N. Mirovoe derevo: Universalnyie znakovyie kompleksyi .T. 2 Moscow., Rukopisnyie pamyatniki Drevney Rusi, ðð. 7-61.

Toporov V. N. (1992) Yàytso mirovoe [The Mundane Egg]. Mifyi narodov mira . T. 2. Moscow, Sov. entsiklopediya, ð. 681.

Russo M. O myishah i myishtsah [Why a muscle called the mouse]. Istoriya slov po ponedelnikam s Maksimom Russo ¹ 42. Elektronniy dokument. Rejim dostupu: http://www.ezhe.ru/ib/issue1119.html.

Freydenberg O. M. (1997) Poetika syujeta i janra [The Poetics of Plot and Genre]. Podgotovka teksta, spravochno-nauchnyiy apparat, predvarenie, posleslovie N. V. Braginskoy . Moscow., Labirint, 448 ð


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Бернштам Т. А. Герой и его женщины: образы предков в мифологии восточных славян / Рос. акад. наук, Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера).– СПб.: МАЭ РАН: Кунсткамера, 2011.– 371 с.

Веселовский А. Н. Три главы из исторической поэтики // Веселовский А. Н. Историческая поэтика; вст. статья И. К. Горский; сост., коммент. В. В. Мочалова.– М.: Высш. школа, 1989.– С. 155–298.

Волошин М. Аполлон и мышь (творчество Анри де Ренье) // Волошин М. А. Лики творчества.– Л.: Наука. Ленингр. отд., 1988.– 848 с.: ил., портр.

Гринцер Н. П. «Мышиные таинства»: шутка или правда? // Кентавр / Centaurus. Studia classica et mediaevalia.– М.: Российск. гос. гуманит. ун-т. 2004.– С. 11– 26.

Гура А. В. Мышь // Славянские древности. Этнолингвистический словарь.– Т. 3.– М.: Международные отношения, 2004.– С. 347–349.

Лозовская Н. В. Сказочный сюжетный тип: проблемы генезиса и структурного моделирования // Кунсткамера. Этнографические тетради.– Вып. 8–9.– СПб.: МАЕ РАН, 1995.– С. 258–262.

Лосев А. Ф. Аполлон // Мифы народов мира.– Т. 1.– М.: Сов. энциклопедия, 1987.– С. 92–95.

Мощенская Л. Г. У истоков народного слова: семантика и структура сказки «Курочка Ряба».– Електронний документ. Режим доступу: http://www.bsu.by/ Cache/pdf/216803.pdf.

Топоров В. Н. Гора // Топоров В. Н. Мировое дерево: Универсальные знаковые комплексы.– Т. 2.– М.: Рукописные памятники Древней Руси, 2010.– С. 306–315.

Топоров В. Н. Мышь // Мифы народов мира.– Т. 2.– М.: Сов. энциклопедия, 1992.– С. 190.

Топоров В. Н. О двух типах древнеиндийских текстов, трактующих отношение целостности-расчлененности и спасения // Топоров В. Н. Мировое дерево: Универсальные знаковые комплексы.– Т. 2.– М: Рукописные памятники Древней Руси, 2010.– С. 230–242.

Топоров В. Н. О ритуале. Введение в проблематику // Топоров В. Н. Мировое дерево: Универсальные знаковые комплексы.– Т. 2.– М: Рукописные памятники Древней Руси, 2010.– С. 7–61.

Топоров В. Н. Яйцо мировое // Мифы народов мира.– Т. 2.– М.: Сов. энциклопедия, 1992.– С. 681.

Руссо М. О мышах и мышцах // История слов по понедельникам с Максимом Руссо.– № 42.– Електронний документ. Режим доступу: http://www.ezhe.ru/ ib/issue1119.html].

Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра / Подготовка текста, справочно- научный аппарат, предварение, послесловие Н. В. Брагинской.– М.: Лабиринт, 1997.– 448 с.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.