DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.1(25).144724

ПРИПУЩЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ДІАЛОГУ СВІДОМОСТІЙ У ТВОРЧОСТІ ДОСТОЄВСЬКОГО

Максим Вак

Анотація


Стаття присвячена дослідженню діалогу свідомостей в філософії і літературній творчості Достоєвського. Ідеї М. Бахтіна і Е. Левінаса є методологічною основою дослідження. Однією з центральних проблем є те, як можна почути іншого, якщо людина чує тільки себе; як можна звертатися до іншого, якщо є тільки моє Его, моя свідомість, яка завжди чує самого себе та асимілює іншого. Це ще не є діалог, але тільки можливість діалогу, яка і створює атмосферу романів Достоєвського. Щоб продемонструвати це, ми слідуюмо за Бахтіним в його аналізі дискурсу Достоєвського.


Ключові слова


діалог; присутність; Достоєвський; Бахтін;

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Bakhtin M. (1984), Problem of Dostoevsky’s Poetics, London, University of Minnesota Press, 333 p.

Dostoevsky F. (1993), Crime and Punishment, transl. Richard Pevear and Larissa Volochonsky, New York and Toronto, Everyman’s Library, 566 p.

Levinas E. (1998), Totality and Infinity: An Essay on Exteriority, transl. Alphonso Lingis, Pittsburgh, Duquesne UP.

Scanlan J. P. (2002), Dostoevsky the Thinker, Ithaca and London, Cornell UP.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.