ОСОБЛИВОСТІ РЕФЛЕКСІЇ ОДЕСЬКОГО ГУМОРУ

Автор(и)

  • Ірина Янушевич Одеський національний політехнічний університет, Україна
  • Дарія Ланова Одеський національний політехнічний університет,

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2016.1(25).144747

Ключові слова:

гумор, філософська рефлексія, гіпотеза лінгвістичної відносності, розуміння, інтерпретація,

Анотація

Людині, що не володіє до певної міри відчуттям гумору, буде не зовсім зрозуміла сама природа гумору. Особливо це стосується такого феномену як «одеський гумор», який увібрав в собі мовні і культурні традиції всіх народів, що проживають на Україні, і в цьому сенсі нестандартний ментальний колорит, що ламає стереотипи сприйняття смішного.

Посилання

Derzhavin V. V. (2016) Omar Hajam Poezia mydrosti [Omar Hayam. Poetry of wisdom]. http://www.e-reading.club/bookreader.php/61362/Haiiyam_-_Poeziya_mudrosti.html.

Kotov-Pomeranchenko V. K. (2005) Yazik Odessi. Slova i phrazi [Language of Odessa. Words and phrases]. Odessa, Optimum, 94 ð.

Turchin V. Ph. (2000) Konzepziya Sepira Yorfa. Phenomen nauki. Keberneticheski podhod k evoluziji [Såpir-Wharf’s concept. Science phenomenon: Cybernetic approach to evolution]. Moscow, ETS, 368 p.

Hait V. (2010) Odesski yumor. Antologiya [Odessa humour. Anthology]. Moscow, Eksmo, 27 p.

Haidegger M. (2003) Bitiye i vremya [Being and time]. Kharkiv, Folio, 503 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-15

Номер

№ 1(25) (2016): СМІХ У СВІТІ СМИСЛУ

Розділ

ФОРМИ СМІХУ В МИСТЕЦТВІ ТА СОЦІУМУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).