КОЛО «ЧАС - БУТТЯ-В-СВІТІ - РОЗУМІННЯ» АБО ОНТОЛОГИЯ ПІДРУЧНОГО

Автор(и)

  • Наталія Артьоменко Санкт-Петербурзький державний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2015.2(24).145281

Ключові слова:

феноменологія, онтологія, турбота, Dasein, час, часовість, екстатична часовість, екзистенція,

Анотація

Проблемним фокусом даної статті виступає гайдеґґерівський «трансцендентальний» розгляд буття як умови можливості відкритості сущого до будь-якого пізнання. На основі текстологічного аналізу (аналізу екстатичної часовості) автор доводить, що при зверненні до проблеми доступу до сущого Гайдеґґер залишається у рамках трансцендентальної постановки питання.

Посилання

Khaydegger M. (1997) Bytie i vremya [Being and Time].Moscow. AD MARGINEM. 451p.

Хайдеггер М. Основные проблемы феноменологии / Пер. А.Г. Чернякова.– СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001.– 446 с.

Черняков А.Г. Онтология времени. Бытие и время в философии Аристотеля, Гуссерля и Хайдеггера. – СПб.: Высшая религиозно-философская школа, 2001.– 460 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-15

Номер

№ 2(24) (2015): ГЕРМЕНЕВТИКА ТЕКСТУ ТА ГЕРМЕНЕВТИКА ДОЛІ

Розділ

ГЕРМЕНЕВТИКА І ФЕНОМЕНОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).