АГРЕГАЦІЯ І ДУЖКИ В МАТЕМАТИЦІ НОВОГО ЧАСУ: ВСТУП В ЛОГІКО-СЕМІОТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2015.2(24).145434

Ключові слова:

Modern time, history of mathematic, semiotic, brackets aggregation,

Анотація

.

Посилання

Gusserl’ Je. (1999)_Idei k chistoj fenomenologii i fenomenologicheskoj filosofii [Ideas to pure phenomenology and phenomenological philosophy], t. 1, Moscow.

Istorija matematiki s drevnejshih vremen do nachala XIX stoletija (1970) [Mathematics history since the most ancient times before the beginning of the XIX century] / Pod red. A. P. Jushkevicha, v 3-h tt., t. 1. Istorija matematiki s drevnejshih vremen do nachala Novogo vremeni. Moscow.

Kjedzhori F. (1910) Istorija jelementarnoj matematiki [Istoriya of elementary mathematics] / Perev. s angl. pod red. i s primcch. priv.-doc. I. Ju. Timchenko, Odessa, Mathesis.

Lukasevich Ja. (2000) Aristotelevskaja sillogistika s tochki zrenija sovremennoj formal’noj logiki [Aristotelean syllogistics from the point of view of modern formal logic], Birobidzhan.

Cherch A. (1960) Vvedenie v matematicheskuju logiku [Introduction to mathematical logic], t. I, Moscow.

Shijan T. A. (2008) Semioticheskij analiz matematicheskoj simvoliki: sinonimija, polisemija, omonimija, antonimija, konversija [Semiotics analysis of mathematical symbolics: a synonimy, polysemanticism, a homonymy, an antonymy, conversion], Gumanitarnoe izmerenie menjajushhegosja mira, Moscow.

Shijan T. A. (2010) Semioticheskij analiz logiko-matematicheskoj simvoliki (O sinonimii, polisemii, omonimii, antonimii, konversii) [The semiotics analysis of logical-mathematical symbolics (About a synonimy, polysemanticism, a homonymy, an antonymy, conversion)]. Vox: Jelektronnyj filosofskij zhurnal. Vyp. 9 (dekabr’). URL: http://voxjournal. org/html/issues/vox9/134 (dannye na 23.04.2011).

Bembo P. (1495) De Aetna, Venedig: Aldus Manutius, 1495/96.02. [BSB]

Bombelli R. (1572–1579) L’algebra. Manuscript, ок. 1550, Venice– Bologna.

Cajori F. (1928) A History of Mathematical Notations, vol. I, Chicago.

Christoff Rudolff (1525). Behend unnd Hubsch Rechnung durch die kunstreichen regeln Algebre so gemeincklich die Coss genent warden, Strassburg.

Clavius Chr. (1608–1609) Algebra, Roma,. [BSB+] Genevae.

Girard A/.(1629) Invention nouvelle en l’Algebre, Amsterdam,. [BSB+]

Gosselin G.(1577) De arte magna, seu de occulta perte numerorum, quae et Algebra, et Almucabala vulgo dicitur, Paris. [BSB+]

Scheubel Joh. (1550) [предисловие и подготовка текста]: Euclidis Megarensis. Philosophi et Mathematici excellentissimi, sex libri priores de Geometricis principijs. Graeci et Latini, Basileae, [BSB+]

Stifel M. (1545) Deutsche Arithmetica, Nьrnberg. [BSB]

Tartaglia N. (1556-1560) General trattato de numeri e misure, Venice. Vol. II (1556). Vol. IV (1560). Vol. VI (1560).

Viиte F. (1593) Variorum de rebus mathematicis responsorum liber VIII, Turoni. [BSB+] Pag. var.

Widmann Joh. (1508-1526) Behende und hьbsche Rechnung auff allen Kauffmanschafften, Pfortzheim, 1508. Augsburg, 1526. [BSB]

Whitehead A., Russell B. (1910) Principia mathematica, Cambridge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-15

Номер

№ 2(24) (2015): ГЕРМЕНЕВТИКА ТЕКСТУ ТА ГЕРМЕНЕВТИКА ДОЛІ

Розділ

ГЕРМЕНЕВТИКА І ФЕНОМЕНОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).