СМІХ КРІЗЬ СЛЬОЗИ МИКОЛИ ГОГОЛЯ В КОНТЕКСТІ РОМАНТИЧНОЇ ІРОНІЇ

Автор(и)

  • Ю. І. Грибкова

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.1.177525

Анотація

Прийом романтичної іронії, теорію якої опрацювали Август-Вільгельм та Фрідріх Шлегелі, вийшов далеко за межі літератури. Вже у Німеччині романтична іронія набула універсального значення як принцип мислення, філософії й буття. Така позиція дозволяла автору виходити у своїй фантазії за межі форми її втілення, синтезувати суперечності, поєднувати трагічне й комічне, серйозне і смішне, поезію і прозу, уяву і дійсність, офіційне-велике й часткове-мале, знімати обмеженість професій, епох і націй, а людину зробити універсальною – носієм і прекрасного, і ницого водночас. Сюжети творів, згідно з такими установками, відображали сваволю автора щодо образів та стилів, найчастіше сюжет був грою авторської фантазії, де серйозний тон порушується алогізмами, виражаючи свободу автора, безмежність його духовного світу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-06

Номер

№ 1 (2002): Людина у світі сміху

Розділ

КОМІЧНЕ У МИСТЕЦТВІ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).