ИРОНИЯ КАК ОРГАНИЗУЮЩИЙ ПРИНЦИП ПОСТМОДЕРНИСТСКОГО РОМАНА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.1.177578Анотація
Постмодернистский дискурс, пришедший на смену дискурсу Модерна и провозгласивший себя разрушителем всех утопий, в том числе классических философских и научных парадигм, нашел в структуре иронии наиболее адекватное выражение своего недоверия к действительности и к возможностям человеческого разума. А теоретические установки постмодерна о бесконечной коммуникации текстов, делающей бессмысленным поиск «тайны», «истины» одного текста, о недоверии метанарративам стали темами литературных произведений.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-06
Номер
Розділ
КОМІЧНЕ У МИСТЕЦТВІ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).