РОЛЬ СМЕХА В ПОЭТИЧЕСКОЙ ФЕНОМЕНОЛОГИИ А.ВВЕДЕНСКОГО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.1.177580Анотація
Маленький ребенок подходит ко мне и говорит: «Улыбнись». Речь идет не о какойто непосредственной реакции на ситуацию или его шутку, нет. Нужно просто разрядить обстановку, внести иное звено в замкнувшуюся цепь угрюмости. Мне не весело, но я улыбаюсь, отвечаю на его предложение, понимая, что и он, такой маленький, уже сознательно выбирает смех, улыбку, как возможность выхода, преодоления замкнутости, - вперед к продолжению непосредственной радости жизни.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-06
Номер
Розділ
КОМІЧНЕ У МИСТЕЦТВІ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).