ОБ ИСТОКАХ СМЕХА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.2.178862Анотація
Смех – одно из специфически человеческих проявлений жизни сознания. Сознательными в узком смысле слова считаются только феномены, смысл которых прозрачен человеку, которые можно назвать, определить, объяснить, указать на их причину и цель раньше свершения. Природа смеха может описываться в указанных пределах, но явно ими не исчерпывается. Даже если рассматривать смех как автоматическую реакцию человека, т.е. как реакцию, бывшую раньше сознательной и от частого повторения ставшую привычной, то все же она происходит так быстро, что ее осознание отстает. Этот факт приводит нас к необходимости обратиться к пониманию сознания в более широком смысле, где в поле зрения оказываются такие события душевнодуховной жизни как чувства, эмоции, воля, ум, мышление, рассудок, интеллект, разум, интуиция… Указанные проявления душевно-духовной жизни развиты и структурированы в жизни разных людей неодинаково, что внешним образом обнаруживается в их поведении, в том числе и в актах смеха.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-23
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ І СМІХ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).