ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ СМЕХА В СЕМИОТИКЕ И ФИЛОСОФИИ ПСИХОЛОГИИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.2.178886Анотація
Раскрыть сущность смеха посредством философских размышлений — задача, заведомо обреченная на провал. Препарирование смеха, попытка поставить его перед нашим взором в виде некой закостеневшей сути, объекта бесстрастного исследования, взятого в отрыве от живого опыта вовлеченности в контекст его возникновения, нивелирует то, что полагается в основу исследования. Смех есть отрицание того, что Ницше называл "духом тяжести", философия смеха есть отрицание смеха. Смех есть снятие принципа серьезности, столь необходимого для философии, поскольку там, где возникает смех, серьезное превращается в несерьезное, трагическое в комическое, высокое в низкое, недоступное становится приближенным, а важное — незначительным. Но разве философы не пытаются убедить всех, что то, чем они занимаются, является чрезвычайно важным, достойным пристального внимания и требующим напряжения мысли, и более того, разве все, на что бы они ни обратили свой взор, не становится таковым? И разве мы не определили выше, что делая смех "важной" философской темой, мы уничтожаем его?##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-23
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ І СМІХ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).