ВЕСЕЛАЯ СТРОГАЯ НАУКА
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.2.178890Анотація
История философской мысли демонстрирует, с одной стороны, упорство философии в обосновании собственного права на постижение истины, а с другой, постоянное ее же сомнение в правомерности подобных претензий. Такая самопротиворечивость может иметь объяснение, если проанализировать формирование философской позиции как следствие «релятивизации ощущения действительности», когда сознание признает, что «каждое определенное и определяющее понимание действительности манифестирует себя в неопределенном и лишь в бесконечном повторении, определяемом горизонтом возможностей» (6, с. 204). Выясняя возможность и механизм формирования трансцендентальной установки, позволяющей в наиболее точном смысле слова реализовать философский взгляд на мир, К.-Х. Лембек в качестве позиции, наиболее близкой искомой, называет иронию. И действительно, как бы ни определяли сущность иронии – или по-кьеркегоровски как «очистительное крещение» души, или по-шлегелевски как «трансцендентальную буффонаду», – иронический взгляд уличает любого в беззаконности присваивания себе права на окончательное суждение, ибо ирония не предлагает взамен лишенной ею значимости позиции другую, а «стремится разоблачить каждое притязание на значимость просто как конечный вариант бесконечного запаса возможностей, релятивизируя при этом противоречащие друг другу позиции» (Там же, с. 207).##submission.downloads##
Опубліковано
2019-09-23
Номер
Розділ
ФІЛОСОФІЯ І СМІХ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).