СМЕХ И НАУКИ В ПРОСТРАНСТВЕ СВОБОДЫ

Автор(и)

  • В. Б. Окороков Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.2.178893

Анотація

Концепция смеха в качестве теоретического проекта мышления, несмотря на его архаичные корни, сложилась лишь к началу ХХ в. Речь не идет о способе написания текста или самовыражения – в таком аспекте «природа» смеха проявилась еще в древности, скорее, речь идет о попытке понять его место в общей структуре бытия человека. По мнению некоторых современных исследователей, начало экзистенциальным теориям смеха положила публикация трактата Бергсона «Смех» (1900), в котором выясняется, что все пространство комического может быть опознанным через его корни (единство происхождения) [5, с.283]. Однако, несмотря на единство происхождения, сущность этого замечательного явления человеческой психики оказалась настолько сложной, что, замечая общие тенденции, мы даже в настоящее время оказались все еще очень далекими от понимания истинности смеха.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-23

Номер

№ 2 (2002): Про природу сміху

Розділ

ФІЛОСОФІЯ І СМІХ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).