ЕЩЕ РАЗ ОБ ИРОНИИ ИСТОРИИ

Автор(и)

  • А. М. Еременко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.2.178999

Анотація

Безусловно, величайшим драматургом жизни человеческой является сама мировая история. В истории присутствует как возвышенное, так и низменное, как прекрасное, так и безобразное, как трагическое, так и комическое (см. 2). Многие выдающиеся мыслители обращали внимание на иронические аспекты исторического процесса (так называемая «объективная ирония»). Так, Г. Гегель называет «всеобщей мировой иронией» ситуацию, при которой выявляется внутреннее разрушение того, что непосредственно принималось за истинное [1. – Т.4, с. 182-183], а также при которой то, что является субстанциальным, нравственным и истинным, обнаруживает себя в отдельном лице как ничтожное и жалкое [1 – Т.1, с. 73]. Ф. Энгельс считает ироничной ситуацию, при которой революция не оправдывает надежд революционеров.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-24

Номер

№ 2 (2002): Про природу сміху

Розділ

СМІХ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).