ЭТНИЧЕСКИЙ АНЕКДОТ В НАЦИОНАЛЬНОЙ ИДЕНТИФИКАЦИИ

Автор(и)

  • В. Л. Левченко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2002.2.179003

Анотація

Впервые созданный как жанр и примененный византийским писателем Прокопием Кесарийским еще в 6 веке в значении короткого рассказа о незначительном, но характерном происшествии из жизни исторического лица, анекдот за полторы тысячи лет своего существования приобрел широкую популярность и в отличие от многих других культурных феноменов, утратив индивидуальное авторство, получил расширительное толкование. Выделяются исторические, политические, профессиональные, этнические и широко распространенные и популярные в различных слоях общества «срамные», связанные с низовой тематикой, анекдоты. Главная особенность, присущая любому анекдоту, – это неожиданная и остроумная концовка, которая должна обнаружить (или скорее «сотворить») и устный рассказ, и саму коммуникацию по поводу него.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-24

Номер

№ 2 (2002): Про природу сміху

Розділ

СМІХ У КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).