ФОРМАЛИЗАЦИЯ КАК ВЫХОД ЗА ПРЕДЕЛЫ СЕРЬЁЗНОГО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179111Анотація
Тема взаимоотношения проблемы смеха и формальных методов не нова. Обсуждается же она давно и обычно в отрицательном ключе. Невозможность, да и ненужность формализации смешного обосновывается схожими соображениями: смех – проявление человеческого сознания, а потому, даже если формальную систему и можно организовать так, чтобы она распознавала или даже конструировала шутку, всё же по-настоящему смешно ей самой никогда не станет. С этим спорить не будем, а поставим в данной статье перед собой более скромную задачу – возразим расхожему мнению о том, что формализация есть дело исключительно серьёзное. Конечно, формализованная теория шутки никем не построена, но вот шутя, различные теории строят и довольно часто, причём побочно получая порой самые серьёзные результаты. Будем рассуждать не столько о смешном, сколько о несерьёзном, точнее о том, как несерьёзное рождается в абсолютно серьёзном, а серьёзное, в свою очередь – в несерьёзном, и о зыбкой грани между ними. Эта задача представляется актуальной, поскольку ее решение раскроет важнейшие механизмы познавательных процедур, возможно, вообще остающихся не замеченными без привлечения для их понимания смеха.##submission.downloads##
Опубліковано
2009-01-01
Номер
Розділ
ПІЗНАВАЛЬНІ ПОТЕНЦІЇ СМІХУ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).