СМЕХОВЫЙ ЭФФЕКТ ДЕСТРУКЦИИ ИНТЕРТЕКСТА: НАД ЧЕМ СМЕЮТСЯ МОЛОДЫЕ (І)1

Автор(и)

  • Н. В. Бардина Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179112

Анотація

Смех в качестве когнитивной защитной реакции личности на переживаемый сбой в коммуникации уже был подвергнут рассмотрению в ряде исследований [1-2], где он определяется как разлад ожидаемого, который может быть спровоцирован самим адресантом. Смеясь, человек хочет дистанцировать себя от объекта смеха, от ситуаций, вызывающих стыд или страх [3], и – одновременно – найти точки соприкосновения с возможным слушателем, определить свою принадлежность к какой-либо группе. Ведь смех, как и плач, у человека – это социальное действие. Животные (по крайней мере, шимпанзе), как известно, тоже могут смеяться, но они не в состоянии подавить в себе смех, осознать его демонстративность или неуместность, использовать как средство подавления переживаемого диссонанса.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-01-01

Номер

№ 3 (2003): Гносеологічні й антропологічні виміри сміху

Розділ

ПІЗНАВАЛЬНІ ПОТЕНЦІЇ СМІХУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).