ИРОНИЯ И СВОБОДА ФИЛОСОФСКОГО РАЗМЫШЛЕНИЯ

Автор(и)

  • Н. А. Иванова-Георгиевская Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179120

Анотація

В записках К. Ясперса о философии М. Хайдеггера, помещенных в недавно изданном Украинским философским фондом сборнике, есть такая пометка о стиле мышления автора фундаментальной онтологии: «Нема свободи, бо бракує іронії» [9, с. 86]. Эти слова обратили мой исследовательский взор, кроме прочего, к проблеме участия иронии в организации философского взгляда человека на мир и себя самого, заставляя продумать «свободопорождающие» возможности иронии. Проблема иронического мышления многократно становилась предметом философского изучения, что отмечено, в частности, в перечне источников в списке литературы, куда можно было бы добавить и Ф. Шлегеля с его утверждением иронии как основной формы романтического мировоззрения, и Гегеля с его критическим анализом романтической иронии, не оставляющей места ни для чего священного и истинного, и многих других.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-01-01

Номер

№ 3 (2003): Гносеологічні й антропологічні виміри сміху

Розділ

ІРОНІЯ І СВОБОДА МИСЛЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).