ІРОНІЯ ЯК ЗАСІБ ОСВОЄННЯ ІСТОРІЇ В ХРОНОТОПАХ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ "СРІБНОГО ВІКУ"

Автор(и)

  • М. В. Каранда Чернігівський державний педагогічний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179124

Анотація

Сучасна культурна ситуація, що одержала, можливо, не всіма дослідниками сприйнятну назву постмодерну, вимагає від тих, хто з’ясовує її конститутивні риси та витоки, звертання уваги до культурних епох минулого, де б можна було віднайти деякі пояснення тим процесам, що відбуваються у сьогоденні. Тому аналіз форм освоєння історії мистецтвом початку ХХ століття, що стає метою цієї статті, виявляється вельми актуальним.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-01-01

Номер

№ 3 (2003): Гносеологічні й антропологічні виміри сміху

Розділ

ІРОНІЯ І СВОБОДА МИСЛЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).