СМЕЯТЬСЯ НАД СВОИМ УДЕЛОМ…

Автор(и)

  • И. В. Голубович Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179127

Анотація

Умение смеяться над своим уделом Серен Кьеркегор назвал даром Богов, которым наделены лишь избранные. Можно предположить, что эта форма самовыражения отличается от других видов смеха, в той или иной мере описанных в научной литературе. В ней смех интерпретируется по-разному: как косность и автоматизм, проявленные в чем-то живом (А. Бергсон «Смех»); как экономия затраты энергии на работу представления (З. Фрейд «Остроумие и его отношение к бессознательному»); как выражение чистой телесной радости бытия (Л. Карасев «Философия смеха»); как преодоление страхов (М. Чойси «Страх смеха»); как разрушение социальных запретов (Д. Флагел «Юмор и смех»); как возвращение к детскому опыту (Е. Крис «Развитие Эго и комизм») и т. д. [2] . Проблема же смеха человека над своей судьбой осталась во многом за пределами исследовательского внимания.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-01-01

Номер

№ 3 (2003): Гносеологічні й антропологічні виміри сміху

Розділ

СМІХ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЯ ЛЮДИНИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).