СМЕРТЬ И СМЕХ

Автор(и)

  • А. Г. Баканурский Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179128

Анотація

Обращение к изучению древних культур, кроме исторической ценности, имеет значимость вечную, поскольку позволяет обнаружить нечто, характерное для рода человеческого. Поэтому изучение ритуальной культуры архаических обществ имеет в условиях любого исторического контекста актуальность, поскольку позволяет пролить свет на источники многих современных феноменов социокультурного бытия человека. Такие предельные основания человеческого существования, как жизнь и смерть, и различные социокультурные формы освоения этих событий многократно становились предметом научного исследования [См. список литературы]. Этнографы и фольклористы, исследующие погребальные церемонии в различных культурах, неоднократно обращали внимание на наличие в ритуалах, связанных с захоронением умершего, смеховых элементов. Последние включались в структуру игр, являвшихся неотъемлемой частью погребального обряда. Целью данной статьи становится изучение функций и форм проявления смеха в ритуальных погребальных действах не только в архаические, но и в более поздние эпохи, вплоть до современности.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-01-01

Номер

№ 3 (2003): Гносеологічні й антропологічні виміри сміху

Розділ

СМІХ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЯ ЛЮДИНИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).