СМЕХ В СМИРИТЕЛЬНОЙ РУБАШКЕ

Автор(и)

  • Л. А. Ярош Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2003.3.179148

Анотація

Многочисленные исследования смеха и смеховой культуры показывают, что различное понимание смеха как феномена жизни обычного человека в философии, как правило, обусловлено той или иной методологической позицией. При этом оказывается проблематичной попытка философского мышления охватить феномен смеха во всем многообразии его проявлений. В процессе философского исследования смеха остаются за скобками те его особенности, которые не ухватываются рациональными средствами, в понятийной форме. Философия стремится определить в качестве своего предмета то, что каким-то образом связано со сферой сознания или может быть осознано и выражено в соответствии с требованиями дискурсивного мышления. Это принято считать верным путем к истине, который опирается на последовательность и точность изложения, а также обеспечивает общезначимость понимания текста.

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-01-01

Номер

№ 3 (2003): Гносеологічні й антропологічні виміри сміху

Розділ

СМІХ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЯ ЛЮДИНИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Докса

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).