«МАШИНО-ЛЮДСТВО» ЯК ФОРМА УРБАНІЗАЦІЇ У КОНЦЕПЦІЇ М. БЕРДЯЄВА

Автор(и)

  • Олена Білянська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.2(32).188559

Ключові слова:

машина, «машино-людство», суспільство, творчість, людина, криза, місто, дух, культура, свобода, М. Бердяєв

Анотація

У статті аналізується проблема зростання  впливу  машини  та техніки на суспільство та людину.  Виникає нова форма організації простору, яку М. Бердяєв називає    «автомато-людство»    або   «машино-людство». Філософ наголошує на  тому, що  загроза  механізації,  автоматизму  є великою  небезпекою,  котру  зазнає  людина.  Разом    із    машинізацією суспільства та життя  починає  змінюватися  й сама  людина. Вона вже не уявляє себе без технічних приладів, чітко сконструйованого  способу життя та побудови соціокультурного простору.  Знаходячись у межах міста, людина відчуває себе залежною від нього, людина  вкорінюється у ритм  життя  міста  та починає змінюватися й  сама. Таким чином, формується та відбувається  криза у свідомості людини.

Посилання

Berdjaev, N. A. (2000) O rabstve i svobode cheloveka. Opyt personalisticheskoj filosofii [About slavery and human freedom. The experience of personalistic philosophy], in: Berdjaev N. A. Tvorchestvo i obektivacija, Minsk, Ekonompress. pp. 9–138.

Berdjaev, N. A.(1989) Chelovek i mashina [Man and Machine], in: Voprosy filosofii. Moskva, № 2, pp. 147–162.

Berdjaev, N. А. (1990) Krizis iskusstva [The crisis of art], Moskva: Interprint, 48 s.

Berdjaev, N. A. (1999) Samopoznanie: Sochinenija [Self-knowledge: Works], Moskva: ZAO Izd-vo EKSMO–Press; Harkov: Izd-vo Folio, 624 p.

Losev, A. F.(1962) Gibel burzhuaznoj kultury i jejo filosofii: posleslovie [The death of bourgeois culture and its philosophy: afterword], in: Hjubsher A. Mysliteli nashego vremeni, Moskva: Abzac, pp. 314–357.

Marks, K. (1974) Ekonomichesko-filosofskie rukopisi 1844 goda [Economical-philosophical manuscripts of 1844], in: Marks K., Engels F. Sochinenija, Moskva: Iz-vo politicheskoj lit-ry, t. 42, pp. 41–174.

Radugin, A. A. (1982) Personalizm i katolicheskoe obnovlenie: Kritika metodologicheskih osnov katolicheskogo modernizma [Personalism and Catholic Renewal: A Critique of the Methodological Foundations of Catholic Modernism], Voronezh: Izd-vo Voronezhskogo un-ta, 178 p.

Sartr Z.-P. (1990) Ekzistencializm – eto gumanizm [Existentialism is Humanism], in: Sumerki bogov, Moskva: Politizdat, pp. 319–344.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-20

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ МІСТА