НЕО ТОКІО ЯК ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ В АНІМЕ «АКІРА»
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.2(32).188561Ключові слова:
аніме, Великий вибух, енергія, живий організм, метафора, містоАнотація
Розкривається метафора «Нео Токіо як живий організм» в аніме «Акіра» Кацухіро Отомо, яка була створена під впливом японського архітектора Кендзо Танге та руху в архітектурі та містобудуванні «Метаболізм». Кацухіро Отомо за допомогою цієї метафори намагається показати, що жодної різниці між клітиною організму й атомом немає – і те і те є втіленням енергії. Це дозволяє розглядати Нео Токіо, уподібнене живому організму, як певну систему потоків енергії, від балансу та гармонії взаємодії яких залежить існування міста-організму
Посилання
Masataka, K. (2018). “Akira” Otomo Katsuhiro ga 36-nen mae ni `2020 Tokyo gorin` o yogen dekita n rwa naze ka [Katsuhiro Otomo’s “Akira” could predict “Olympic Games in Tokyo 2020” 36 years ago]. Retrieved April 20, 2019, from https://bunshun.jp/articles/-/10080 (jap.).
Rayhert, K. W. (2013). “Akira”: anime I atomnaya bomba (v svete kontseptsii kompensatsii K. G. Yunga [“Akira”: Anime and the Atomic bomb (in the light of C. G. Jung’s theory of compensation)], in: Zbior raportow naukowych “Wplyw badan naukowych” (29.04.2013 – 30.04.2013), vol. 8, pp. 87–97.
Rayhert, K. W. (2017). Mogutniy Atom yak symvol pererodjennya Yaponiyi [Astroboy as a Symbol of the Rebirth of Japan], in: Visnyk Lvivskogo universytetu. Filosofsko-politologichni studiyi [Herald of National University of Lviv. Philosophical and Political Studies], № 10, pp. 60–64.]
Sano, H. (2018) <Tokyo ribon> NHK ga totta “2020 neo Tokyo“ odoroki no kokei [„Tokyo Reborn”. A Wonderful Scene of ‘2020 Neo Tokyo’ shot by NHK]. Retrieved April 20, 2019, from https://gendai.ismedia.jp/articles/-/59126 (jap.).
Tokyo… (2018) Tokyo ribbon dai 1-shu bei eria mirai toshi e ni chosen [Tokyo Reborn, volume 1: Bay Area. The Challenge for the Future City]. Retrieved April 20, 2019, from https://www6.nhk.or.jp/special/detail/index.html?aid=20181223 (jap.).
Botoman, E. (2017). Mutations & Megastructure: Japanese Metabolism in Akira (1988). Retrieved April 20, 2019, from http https://www.intjournal.com/thinkpieces/mutations-and-megastructure.
Freiberg, F. (2009). Akira and the Postnuclear Sublime, in: Hibakusha Cinema: Hiroshima, Nagasaki and the Nuclear Image in Japanese Film, London; New York: Routledge, pp. 91–102. DOI: 10.4324/9781315029900
Fuller, F. R. (2012). The Atomic Bomb: Reflections in Japanese Manga and Anime: PhD Theses, Georgia: Clark Atlanta University.
Kawazoe, N. et al. (1961). Metabolism: the proposals for a new urbanism, Tokyo: Bijutsu Shuppansha.
Kenzo Tange Team (1961). A Plan for Tokyo, 1960, in: Ekistics, New Delhi, vol. 12, no 69, pp. 9–19.
Lamarre, T. (2008). Born of Trauma: Akira and Capitalist Modes of Destruction, in: Positions, Durham, no 1 (16), pp. 131–156. DOI: 10.1215/10679847- 2007-014
Napier, S. J. (2001). Anime from Akira to Princess Mononoke: Experiencing Contemporary Japanese Animation, New York: Palgrave. DOI: 10.1057/9780312299408
Napier, S. J. (1993). Panic Sites: The Japanese Imagination of Disaster from Godzilla to Akira, in: The Journal of Japanese Studies, Washington, no 2, pp. 327–351. DOI: 10.2307/132643
Orbaugh, S. (2007). Future City Tokyo: 1909 and 2009, in: Science Fiction and the Prediction of the Future: Essays on Foresight and Fallacy, Jefferson: McFarland, pp. 84–103.
Tange, K. (1961). A plan for Tokyo, 1960: toward a structural reorganization, Tokyo: Shikenchikusha.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
