СОЦІАЛЬНІ ТА УНІВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ЕТИМОНИ І ДЕРИВАТИ КОНЦЕПТУ «МІСТО» В ІНДОЄВРОПЕЙСЬКИХ МОВАХ

Автор(и)

  • Олександр Кирилюк Центр гуманітарної освіти НАН України

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2019.2(32).188621

Ключові слова:

етимологія, універсалії культури, місто, город, Stadt, town, burg, urbs, polis, civitas

Анотація

У  статті  розглянуто  етимологію слів місто,  город,  Stadt, town,  burg, urbs,  polis, civitas. Усі  вони, за  виключенням  останнього, мають  своїми етимонами  протоіндоєвропейські  корені,  що  означали  огорожу, замкнутий  простір,  укріплене  поселення,  а  також  будинки,  дворові споруди, господарське та родинне життя у цьому поселенні або культуру в  цілому.  Відповідно,  у  тих  смислах,  котрі  пов’язувалися  з  містом, відобразилися й культурні універсалії. Вітальну  (життєву)  універсалію ми можемо побачити у тих випадках, коли слово фіксувало господарське та  родинне  життя.  Ця  категорія  кодифікувалась  у  харчовому (аліментарному) та у репродуктивному (еротичному) смислах як сімейне життя  у  спільному  вживанні  їжі  та  у  взаємній  любові. Мортальна (смерть)  культурна  категорія тут табуюється  через  захист міста фортифікаційними стінами. Дериватами деяких з цих слів (місто, город, burg) стали слова, що позначали мешканців цих міст-фортець (місцянин, рос. горожанин, бюргер), а з розвитком соціально-політичної системи ці слова набули класового забарвлення (міщанин як становий статус, рос. гражданин, буржуа). На відміну від них, civitas утворилося як політикоправовий термін, беручи походження від іменування того класу громадян (cives  –  громадянин)  фізичного  міста  (urbs),  котрі  користувались найбільшими політичними правами. У цьому випадку слова, що позначали певний клас, стали етимонами для слів, що почали позначати місто як політичну  комунікативну  систему. У  свою чергу,  дериватами  цих слів стали слова цивілізація, цивільний тощо. В українському суспільстві центр правового регулювання був зосереджений на селі (загальне право). Тому українське «місцянін» не отримало значення рос. «громадянин». Натомість його  відповідністю  стало  «громадянин» як  представника  «громади», руральної спільноти типу Gemeinschaft.

Біографія автора

Олександр Кирилюк, Центр гуманітарної освіти НАН України

Оlexander Kyrylyuk

Посилання

Gul, O. (2019) «Chuzhi u svoyemu misti»: protystoyannya nacionalnyh gromad Lvova u XVI st. [Aliens in Their Own City: Confrontation of Lviv National Communities in the 16th Century], in: Ukrayina moderna. Mizhnarodnyj intelektualnyj chasopys, # 26. Retrieved April 1, 2019 from: http://uamoderna.com/md/gul-lviv-medieval.

Misto (1989), in: Etymologichnyj slovnik ukrayinskoyi movy [City. Etymological dictionary of Ukrainian], v 7 t., t. 3, Kyїv: Nauk. dumka, 552 p.

Neskolko interesnыx yuzhno-baltyjskih toponymov (2012) [Some interesting South Baltic place names] Retrieved April 1, 2019 from: https://nap1000.livejournal.com/35421.html

Stecyuk, V. (2019) Davnya anglosaksonska toponimiya u kontynentalnij Evropi [Ancient Anglo-Saxon Toponymy in Continental Europe]. Retrieved April 1, 2019 from: https://www.vstetsyuk.name/uk/Topo/Eng. html.

Astos (2019), in: Wiktionary. The free Dictionary. Retrieved April 1, 2019 from: https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%83%CF%84%CF%8C%CF%82#Ancient_Greek

Bhergh- (2019), in: Online Etymological Dictionary. Retrieved April 1, 2019 from: https://www.etymonline.com/word/*bhergh-

Borough (2019), in: Online Etymological Dictionary. Retrieved April 1, 2019 from: https://www.etymonline.com/word/borough

Civilis (2011), in: Charlton T. Lewis, Charles Short. (1879) A Latin Dictionary, Oxford: Clarendon Press. Retrieved April 1, 2019 from: text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0059%3Aalphabetic+letter%3DC%3Aentry+group%3D51%3Aentry%3Dcivilis1.

Civitas (2008), in: Wiktionary as Linguistic Linked Open. Retrieved April 1, 2019 from: https://ru.glosbe.com/la/ru/civitas.

Hortos (2019), in: Wiktionary. The free Dictionary. Retrieved April 1, 2019 from: https://en.wiktionary.org/wiki/%CF%87%CF%8C%CF%81%CF%84%CE%BF%CF%82.

Town (2019) Online Etymological Dictionary. Retrieved April 1, 2019 from: https://www.etymonline.com/search?page=1&q=town

Urbs (2011) Charlton T. Lewis, Charles Short. (1879) A Latin Dictionary Oxford: Clarendon Press. Retrieved April 1, 2019 from: http://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0059 :entry=urbs

Vaan de, Michiel. (2008) Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages, V. 7. Leiden-Boston, 825 p. Retrieved April 1, 2019 from: https://www.bulgari-istoria-2010.com/Rechnici/Etymological%20dictionary%20of%20Lat%20 %20de%20Vaan,%20

Vernhes, J.-V. (2013) Une etymologie (heretique?) pour polis, in Connaissance Hellenique. Retrieved April 1, 2019 from https://ch.hypotheses.org/556

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-21

Номер

Розділ

ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ МІСТА