DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2011.16.201752

Сміх як чинник ідентичності

О. Гомилко

Анотація


В статті розглядаються гумор та музика як конституативні чинники ідентичності у парадигмі постметафізичного мислення. Якщо гумор опонує формам буденної просторовості, схоплюючи інконгруентність буття, то музика спростовує форми буденного часу, виявляючи різні версії гармонії.


Ключові слова


автентичність; постметафізика; простір; тілесність; час;

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Адорно Т. В. Философия новой музики.– М.: Логос, 2001.– 352 c.

Гумбрехт Х. У. Производство присутствия. Чего не может передать значение.– М.: «Новое литературное обозрение», 2006.– 184 c.

Крістева Ю. Полілог.– К.: «Юніверс», 2004.– 480 c.

Платон. Тимей // Платон. Собр. соч.: В 4х т.– Т. 3.– М.: Мысль, 1994.– C. 421–500.

Платон. Держава.– К.: «Основи», 2000.– 355 c.

Bloch E. Essays on the philosophy of music.– Cambridge University Press, 1985.– 250 p.

Hodge J. Aesthetic Decomposition: Music, Identity, and Time // The Interpretation of music: philosophical essays, edited with an introduction by Michael Krausz.– P. 247–258.

Kivy P. Introduction to the philosophy of music.– Oxford: Clarendon Press., 2002.– 283 p.

Kristeva J. Revolution in Poetic Language.– N. Y.: Columbia University Press, 1984.–271 p.

The Philosophy of Laughter and Humor ed. by John Morreall.– N. Y.: State University of New York Press, 1987.– 270 p.

Walton K. Understanding Humor and Understanding Music // The Interpretation of music: philosophical essays, edited with an introduction by Michael Krausz.– Oxford: Oxford University Press, 1993.– P. 259–270.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.