№ 16 (2011)

ФЕНОМЕН СМІХУ ТА СМІХОВА КУЛЬТУРА

Це видання є спільним проектом Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова і міського наукового товариства «Одеська гуманітарна традиція». Збірник наукових праць «Δόξα / Докса» має міждисциплінарний характер, редакційна колегія публікує статті, що містять результати наукових досліджень переважно у галузі філософії та філології. Кожен випуск присвячений окремій тематиці.

Випуском 16 редакція продовжує започатковану одеськими дослідниками традицію вивчення сміху і сміхової культури. Це вже восьме видання, що містить результати досліджень з точки зору різних вимірів прояву сміху в нашому житті.

Як і в попередніх випусках «Докси», присвячених сміховій проблематиці, в цьому випуску дослідження реалізується як комплексне та міждисциплінарне – з позиції філософії, культурології, мистецтвознавства, літературознавства, історії, політології та інших галузей знання. Саме цьому присвячений розділ 1. Він має назву «Сміх як предмет міждисциплінарних досліджень». Автори статей даного розділу вдаються до аналізу як різних філософських концепцій сміху так і місця цього феномену в антропології, мистецтвознавстві, психології та ін., розробляються методологічні основи для його вивчення.

Статті у різноманітний спосіб характеризують сміх як засіб захисту людини в складних життєвих ситуаціях, його роль в самопізнанні та пошуках ідентичності, становленні особистості та формуванні довіри до себе.

В розділі 2 «Сміх і смішне в культурі» досліджуються різноманітні духовні та соціальні явища, як українські так і західноєвропейські. Часовий проміжок матеріалу, який підлягає розгляду, досить широкий – від сміху в практиці італійського чернецтва XIII ст. до смішного в політичній активності перших десятиліть нинішнього століття. В статтях розділу аналізуються такі явища як кумівські жарти, хуліганство, сектантськи соціум, розіграш, Одеський карнавал.

Розділ 3 містить статті на загальну тему «Сміх і комічне в мистецтві». В ньому подаються приклади аналізу комічного, по-перше, в різних видах мистецтва – карикатурі та літературі, ландшафтному мистецтві та кінематографії, а також у мистецтві різних національних традицій: російської, казахської, італійської, американської. Таке розмаїття матеріалу дає змогу читачеві самостійно порівнювати характер прояву сміху в різних національних культурах. В останньому, традиційному для нашого збірника, розділі «Переклади» ми публікуємо російською мовою статтю нашого постійного автора, сучасного німецького філософа Мірко Вишке «Ложь и смех. Ницше о“пессимизме силы”» в перекладі з німецької мови, здійсненому одеським філологом, незмінним учасником усіх проектів «Одеської гуманітарної традиції» Ольгою Корольковою. Автори і редакційна колегія висловлюють сподівання, що цей випуск приверне увагу і буде корисний для всіх, хто цікавиться проблематикою сміху і сміхової культури.

Редакційна колегія

Весь випуск

Переглянути або завантажити весь випуск PDF

Зміст

СМІХ ЯК ПРЕМЕТ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВИВЧЕННІ СМІХУ PDF
Сергей Троицкий 8-20
Філософський сміх як іронія і гумор самопізнання PDF
П. Барковский 21-29
Феномен сміху в філософсько - антропологічній рефлексії Віталія Табачковського PDF
І. Голубович, І. Нікіфорова 30-39
Сміх як чинник ідентичності PDF
О. Гомилко 40-50
Дзвін «машин» або влада уявлень (Сміх як техніка себе) PDF
В. Окороков 51-62
До питання про дитячий гумор PDF
А. Афанасьев 63-73
Сміх як антропологічний вимір культури PDF
В. Левченко 74-81
Сміючи сміятися PDF
Л. Облова 82-93
Сміх як джерело довіри до життя PDF
О. Кожем’якіна 94-100
Комічний потенціал смерті PDF
А. Баканурский 101-111

СМІХ І СМІШНЕ В КУЛЬТУРІ

Сміх в житті францисканця ХІІІ ст. (за матеріалами Хроніки Салімбені де Адама) PDF
Оксана Довгополова 112-121
Кумівські жарти: відголоски одного стародавнього обряду
Олександр Кирилюк 122-131
Хуліганство в селах України початку ХХ ст. як прояв сміхової народної культури
Александр Михайлюк 132-143
«Антиповедінкові» та архаїко-міфологічні мотиви в релігійності сектантського соціуму України кінця ХІХ - початку ХХ ст.
С. Савченко 144-155
Розиграш в контексті радянських тоталітарних практик
М. Столяр 156-164
Відмінні риси Одеського карнавалу PDF
Елена Золотарёва 165-174
Негативний risus-factor: архетипи сміхової культури проти сміховинності політичного безкультур’я в Україні нульових років PDF
Геннадій Краснокутський 175-180

СМІХ І КОМІЧНЕ В МИСТЕЦТВІ

«Сльози, нікому незримі ...»: про сміхову культуру М. В. Гоголя PDF
Татьяна Суходуб 182-190
Персоніфікація в мистецтві. Приклад Гоголя PDF
В. Ополев 191-200
«Все в сад!», Або комічні «сюжети» у ландшафтному мистецтві PDF
В. Савченко 201-210
Семіотична природа «сміху» у романі У. Еко «Ім'я троянди» PDF
Наталья Невярович 211-218
Благання мотиви срібного століття PDF
Виктория Вершина 219-227
Феномен юродства у фільмі Андрія Тарковського «Сталкер» PDF
Елена Соболевская 228-239
Комічне в прозі О. Аубакирова PDF
Аннель Бактыбаева 240-246
«Нова» карикатура і екзистенціалізм PDF
Владимир Казаневский 247-262
Монті Пайтон і атрибутивна аналогія PDF
Константин Райхерт 263-269

ПЕРЕКЛАДИ

Брехня і сміх. Ніцше про «песимізм сили» (переклад з нім. О. Королькової) PDF
М. Вишке, Ольга Королькова 271-278