DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2011.16.201764

Розиграш в контексті радянських тоталітарних практик

М. Столяр

Анотація


В статті розглядається розиграш як провідна форма радянської сміхової культури 60–70х рр., як засіб подолання певних різновидів страху.


Ключові слова


радянська сміхова культура; розиграш; тоталітарні практики

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Воробьева М. В. Анекдот как феномен повседневной культуры советского общества (на материале анекдотов 1960–1980х годов): автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. культурологии.– Екатеринбург, 2008.– 24 с.

Гайдай Леонид Иович [Электронный ресурс].– Режим доступа: http://www.rusactors.ru/g/gayday/

Кирилюк О. «Haha » said the clown»: блазень як звір, тотем, цар, раб та жертва (універсальнокультурний стадіальний аналіз фігури циркового клоуна) // Δόξα / Докса. Зб. наук. праць з філософії та філології.– Одеса, 2006.– Вип. 9. Семантичні й герменевтичні виміри сміху.– С. 8–17.

Мусский И. А. Сто великих отечественных фильмов.– М.: Вече, 2006.– 476 с.

Столяр М. Советская смеховая культура .– К.: Стилос, 2011.– 304 с.

Столяр М.Б. Религия советской цивилизации.– К. : Стилос, 2010.– 178 с.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.