DOI: https://doi.org/10.18524/2410-2601.2011.16.201757

Сміх як джерело довіри до життя

О. Кожем’якіна

Анотація


В статті здійснено соціальнофілософський аналіз співвідношення феноменів довіри та сміху як детермінант взаємодії в ситуації взаємозалежності та співвідповідальності. Досліджено соціокультурну природу сміху як метакомунікативного джерела довіри в аспекті можливості порозуміння, згоди та гармонійного відношення до світу, до себе, до інших.


Ключові слова


довіра; сміх; порозуміння;

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Бергсон А. Смех.– М.: Искусство, 1992.– 128 с.

Дмитриев А. В. Социология юмора: Очерки.– М.: ОФСПП РАН, 1996.– 214 c.

Карасев Л. В. Мифология смеха // Вопросы философии.– М., 1991.– № 7.– С. 68–86.

Козинцев А. Г. Антропология смеха // Ритуальное пространство культуры.– СПб.: Изд. СанктПетербургского филос. общества, 2001.– C. 152–157.

Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди // Україна: філософський спадок століть. Хроніка2000. Вип. 39–40.– К., 2000.– С. 475–487.

Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию.– М.: ООО «Издательство АСТ»: ЗАО НПП «Ермак», 2004.– 730 с.

Erikson E. H. Identity youth and Crisis.– N. Y.: W. W. Norton, 1968.– 239 p.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.