“HA-HA” SAID THE CLOWN: БЛАЗЕНЬ ЯК ЗВІР, ТОТЕМ, ЦАР, РАБ ТА ЖЕРТВА (УНІВЕРСАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ СТАДІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФІГУРИ ЦИРКОВОГО КЛОУНА)
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211392Анотація
На минулій конференції “Про природу сміху” (2005 р.) Н. А. Іванова-
Георгієвська зробила доповідь (див. її статтю на цю тему: [1]), в якій
авторка показала, що постать циркового клоуна, котрий смішить та
розважає публіку, є зовсім не смішною, оскільки його головне завдання
полягає в демонстративному подоланні страху смерті через пародіювання
її небезпеки [1, с. 101, 103]. Отже, цирковий клоун – це той, хто
безпосередньо торкається мортальної тематики, жартівливо обіграє її та
“імагінативно” долає природний пострах перед нею, залучаючи до цього
глядачів. Але чому саме йому надано таку роль? За яких підстав він отримав
право привносити дженджуристий момент у чи не найбільш серйозну
проблему, з якою зіштовхується кожна людина? Відповідь на ці питання
можна знайти, розглядаючи циркового клоуна як стадіально пізнішу
іпостась старовинного комплексного персонажу. І тоді виявляється, що
така вище вказана його рольова сутність є далеко не безпідставною.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
