СМІХОВІ ТРАДИЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211414Анотація
У ХХ столітті багато дій людського роду, по суті трагічні і жорстокі, сприймаються з комічного боку. У цьому сенсі цікаве зауваження С. М. Хандельман: «Велика частина того, що робить людський рід, не тільки забавно, але і повністю сміховинно. Велику кількість енергії, грошей, часу і інтересу витрачається на різну марну діяльність - війну, вдосконалення зброї, вбивства, самогубства, винахід нелюдських законів ». Вся ця діяльність набула досі небачених масштабів, що часто вело до сумних наслідків, але, хоча «наше століття трагічне», ми, за словами Д. Г. Лоуренса, «відмовляємося сприймати його трагічно». Тому протест проти «світу споживання і реклами» знаходить своє вираження, по зауваженню американського історика культури С. Уоррена, «в постійному потоці сатири, пародії, моралізаторства». При цьому змінилося естетичний зміст смехового начала, що відбилося і на всій літературі ХХ ст., її художньої системі, способах зображення людей і ідей.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).