СМІХОВІ ТРАДИЦІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ФАНТАСТИЦІ

Анотація

У ХХ столітті багато дій людського роду, по суті трагічні і жорстокі, сприймаються з комічного боку. У цьому сенсі цікаве зауваження С. М. Хандельман: «Велика частина того, що робить людський рід, не тільки забавно, але і повністю сміховинно. Велику кількість енергії, грошей, часу і інтересу витрачається на різну марну діяльність - війну, вдосконалення зброї, вбивства, самогубства, винахід нелюдських законів ». Вся ця діяльність набула досі небачених масштабів, що часто вело до сумних наслідків, але, хоча «наше століття трагічне», ми, за словами Д. Г. Лоуренса, «відмовляємося сприймати його трагічно». Тому протест проти «світу споживання і реклами» знаходить своє вираження, по зауваженню американського історика культури С. Уоррена, «в постійному потоці сатири, пародії, моралізаторства». При цьому змінилося естетичний зміст смехового начала, що відбилося і на всій літературі ХХ ст., її художньої системі, способах зображення людей і ідей.