ЛІК І СКЛАДКИ СОЦІУМУ (ТРАНСГРЕСІЯ СМІХУ)

Автор(и)

  • Віктор ОКОРОКОВ Дніпропетровський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211428

Анотація

Суспільство породжує культуру, яка, вичерпавши свої можливості впливу на індивідуума, відмирає. Очевидно, що між людиною і суспільством існує глибокий зв'язок, який взаємозбагачує їх в процесі еволюції і розрив якої згубний для обох. Це третій початок (як проміжна форма), який здійснює їх зв'язок, невидиму і таку важливу для обох сторін, в історії філософії так і незакріпилося на понятійному рівні. Ідеальна держава (Платона),Левіафан (Гоббса), місто Сонця (Кампанелли), суспільно-еконочна формація (Маркса), - це лише лики і маски соціуму, хоча вони і территоріалізували міжособовий простір і, скоріше, сприймалися як реально існуючий «організм» комунікації людей. Можливо, тому і Дерріда, і Дельоз хотіли розробити програму реконструкції «привидів Маркса», реальне здійснення якої перший до кінця не довів, а другий не встиг виконати. приховані тіні або явні лики держави були предметом аналізу практично всіх постструктуралістов. Але, здійснивши програму реконструкції особистості, вони, по суті, провели лише косметичний аналіз поверхневих явищ соціуму. Суспільство спектаклю, театр абсурду, симулякри - ось деякі з «привидів» соціуму, породжені новим європейським мисленням. І хоча вся територія Землі розкроєна за зразком цих «привидів» і існують досить реальні межі межу ними, сама їх сутність залишається за межами видимості. інакше важко пояснити той факт, що принцип справедливості, розроблений ще Платоном, на ділі так і залишився ефемерною директивою, що розуміється кожної соціальною групою як «симулякр», тобто по-своєму.

Біографія автора

Віктор ОКОРОКОВ, Дніпропетровський національний університет

Okorokov V.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-06-15

Номер

Розділ

СЕМАНТИКА І ГЕРМЕНЕВТИКА СМІХУ