НАРАТИВНІ ПІДСТАВИ СМІШНОГО
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211429Анотація
Суттєвою особливістю більшості, якщо не всіх, текстів є присутність в їх основі оповідання. Це не обов'язково розповідь про деяку подію, головне - в оповіданні певним чином упорядковуються описувані явища. У лінгвістиці і літературоведенні ця впорядкована структура отримала назву наративу.
Що стався в кінці XX століття наративний поворот у гуманітарних дисциплінах показав, що наративну природу мають практично всі форми культури і що без наративу неможливо зрозуміти ні соціалізацію особистості, ні функціонування суспільства, ні процес подання та передачі знання, ні способи осмислення і трансляції людського досвіду. Наратив являє собою універсальну характеристику культури в тому сенсі, що немає, мабуть, жодної культури, в якій були відсутні б ті чи інші його види. культури акумулюють і транслюють власний досвід і системи смислів за допомогою
оповідань, відображених в міфах, легендах, казках, епосі, драмах і трагедіях, історіях, оповіданнях, романах, комерційній рекламі і т. д.
Найважливіше місце серед них займають комедії, анекдоти, жарти. В цій
зв'язку є актуальною проблема наративної природи такого явища культури як сміх. У дослідженнях останнього часу, присвячених сміху, звертається увага на його текстову природу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
