СМІХ ЯК РОЗРІЗНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2410-2601.2006.9.211548Анотація
На початку однієї з самих відомих філософських книг ХХ століття - «Словах і речах» Мішеля Фуко - автор інформує читача, що своїм народженням ця книга повинна сміху, викликаного знайомством з «Китайської енциклопедією» Борхеса. Поява сміху пояснюється Фуко розумінням нами неможливості класифікації тварин, подібно даної в описуваному середньовічному далекосхідному збірнику, оскільки вона не дозволяє впорядкувати звичний нам науковий або соціальний досвід. «Де б ще могли зустрітися тварини, - пише Фуко, -« і) буйство, як в божевіллі, к) незліченні, л) намальовані дуже тонким пензликом з верблюжої вовни », як не в безтілесному голосі, який здійснює їх перерахування, як не на сторінці, на якій воно записується? Де б ще могли бути зіставлені, як в що не має місця просторі мови? ». Демонструючи, що ці розрізнення тварин породжують такий глибинний і загадковий досвід свідомості як сміх, Фуко одночасно
показує місце їх виникнення - простір сміху, що не дає остаточної завершеності і синтезу сенсу.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Докса
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Attribution-NonCommercial 4.0 International (CC BY-NC 4.0).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) роботи, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
